Ринок цінних паперів та його роль у формуванні інвестиційного потенціалу регіону

Господарюючі суб’єкти намагаються зменшити потребу в зовнішньому фінансуванні, працюючи максимально ефективно та прибутково. Власні засоби є альтернативним джерелом фінансування і їх слід вважати такими, що мають оптимальну вартість капіталу; без них підприємству довелося б здійснювати випуск нових акцій чи облігацій, а це, в свою чергу, означало б сплату дивідендів (збільшувало б боргові зобов’язання підприємств або створювало б вади в управлінні).

Слід також брати до уваги те, що кожне джерело капіталу передбачає різну вартість останнього і відіграє важливу роль у визначенні загальної вартості капіталу підприємства. Тут під вартістю капіталу слід розуміти таку величину, яка необхідна для сплачування інвестору, щоб зацікавити його до інвестування. З цією метою випускаються інвестиційні сертифікати.

Інвестиційний сертифікат представляє собою цінний папір, що випускається інвестиційними фондами або інвестиційною компанією, яка підтверджує право власника такого сертифікату на участь в інвестиційному фонді або інвестиційній компанії, а також на отримання грошового доходу за ним. Інвестиційні фонди та інвестиційні компанії в літературі ще називаються підприємствами по колективному інвестуванню в цінні папери, що перебувають у вільному обігу.

Інвестиційні сертифікати випускаються з метою мобілізації грошових коштів, котрі в подальшому будуть вкладатися в різноманітні цінні папери. Інвестиційні фонди та інвестиційні компанії не мають права вкладати всі мобілізовані засоби в один будь-який цінний папір; їхні інвестиції повинні бути портфельними . Дохід від вкладів, за вирахуванням витрат на адміністративне управління діяльністю фонду чи компанії повністю підлягає виплаті власникам інвестиційних сертифікатів.

Інвестиційні сертифікати можуть бути іменними чи на пред’явника вони повинні містити такі реквізити:

-Фірмове найменування інвестиційного фонду чи компанії;

-Місцезнаходження інвестиційного фонду чи компанії;

-Найменування цінного паперу – “Інвестиційний сертифікат” та його порядковий номер;

-Дата випуску;

-Вид інвестиційного сертифіката, його номінальну вартість;

-Ім’я власника (для іменного інвестиційного сертифікату);

-Строк виплати дивідендів;

-Підпис посадової особи – інвестиційного керуючого чи іншої уповноваженої особи.

-Печатку інвестиційного фонду.

Номінальна вартість одного інвестиційного сертифіката повинна дорівнювати номінальній вартості однієї акції, що належить засновникам, але не може бути меншою 10 коп.

Для випуску інвестиційного сертифіката укладається договір з інвестиційним керуючим, аудитором або аудиторською фірмою, а також депозитний договір з депозитарієм, здійснюється реєстрація випуску інвестиційних сертифікатів, публікуються інвестиційна декларація та інформація про випуск інвестиційних сертифікатів інвестиційного фонду чи інвестиційної компанії.

Для здійснення спільного інвестування інвестиційні фонди, а також інвестиційні компанії, що заснували спільні фонди, випускають інвестиційні сертифікати, які пропонуються для розміщення серед учасників. Кошти, отримані від учасників, відкриті фонди інвестують у цінні папери інших емітентів.