Ринок цінних паперів та його роль у формуванні інвестиційного потенціалу регіону

Отже, формування і розвиток первинного ринку в умовах складного економічного становища сприятиме: по-перше, залученню фінансових ресурсів для розвитку виробництва підприємств у процесі їх акціонування; по-друге, збільшенню обсягу ринку цінних паперів і, зокрема, зростанню обсягів його капіталізації; по-третє, появі та розвитку вторинного ринку цінних паперів [25, с. 198].

Рух цінних паперів від одних інвесторів до інших (або від посередника до інвестора) називається їх обсягом. Взаємодія суб’єктів ринку в процесі обігу цінних паперів називається вторинним ринком. Вторинний ринок виникає, як об’єктивна закономірність системи, що розвивається в умовах формування ринкових відносин, коли капітал-власність і капітал-функція відділяються один від одного і починають функціонувати як окремі елементи ринку. Головною релігійною силою цього процесу виступає прибуток. Розвиток вторинного ринку цінних паперів сприяє розширенню фінансового ринку, роблячи його більш динамічними, водночас і вразливішим.

Нормальне функціонування вторинного ринку цінних паперів забезпечують декілька важливих елементів:

-створення законодавчої бази (механізму реалізації взаємовідносин учасників даного ринку);

-розвитку ринку капіталів (за умов формування ліквідних цінних паперів під час їх розміщення);

-створення національної депозитної системи, яка сприятиме підвищенню ефективності проведення операції з цінними паперами;

-створення розгалуженої інформаційної системи (включаючи відповідну статистичну звітність);

-формування дієвої системи розрахунків і платежів;

-постійний розвиток інфраструктури вторинного ринку цінних паперів та інші.

Між первинним та вторинним ринками цінних паперів існує ряд відмінностей. Наприклад, предметом угоди купівлі-продажу на вторинному ринку є цінні папери, які були придбані раніше в процесі випуску. Тобто на вторинному ринку здійснюються наступні за першими угоди купівлі-продажу. Дохід від продажу цінних паперів на вторинному ринку належить не емітенту, як це має місце на первинному ринку, а власникам зазначених паперів (інвесторам чи ділерам), які виступають на вторинному ринку в ролі продавців. Ще одна відмінність полягає в тому, що на вторинному ринку купівля-продаж цінних паперів не може здійснюватись шляхом підписки.

Термін “вторинний ринок”, як правило, застосовується у відношенні до цінних паперів, що перебувають в обігу. Він не застосовується по відношенню до цінних паперів закритих випусків. Головна функція даного ринку полягає в тому, щоб постійно створювати та зберігати можливість для потенційних інвесторів – придбання у власність цінних паперів. Вторинний ринок формується на основі активної взаємодії посередників з інвесторами та між собою. Від стану цієї взаємодії залежить стан ринку цінних паперів в цілому. На вторинному ринку потенційні інвестори мають можливість зробити вибір відносно того, які саме цінні папери доцільно придбати, за допомогою яких краще здійснити в них інвестування. На зазначеному ринку інвестор також має змогу здійснювати продаж власних цінних паперів у вигідний йому час. Перераховані елементи інвестиційної діяльності мають важливе значення для інвесторів, а також для емітентів [7, с. 17].

Поділ ринку цінних паперів на “первинний” і “вторинний” є найбільш поширеним. Але іноді в іноземній літературі можна зустріти поняття “третинного” і “четвертинного” ринків. Але, за змістом, цими термінами називають деякі способи вторинної торгівлі цінними паперами. В США, наприклад, про третинний ринок мова йде в тих випадках, коли купівля і продаж цінних паперів, які котируються на фондовій біржі, здійснюються на позабіржовому ринку, а четвертинним ринком називають торгівлею цінними паперами без участі посередників, учасниками якої в більшості випадків є інституційні інвестори.

Вторинний ринок цінних паперів завжди представляє собою складну і різноманітну сукупність різних систем взаємодії. Тобто система вторинного ринку складається з ряду підсистем, які, по суті, є повними системами торгівлі цінними паперами. По відношенню до останніх, вторинний ринок є більш широкою системою. Одночасно він є менш широкою системою у порівнянні з ринком цінних паперів. До числа підсистем вторинного ринку відносяться біржовий та позабіржовий ринки цінних паперів [№ 5, с. 113].Таким чином, формування і розвиток вторинного ринку цінних паперів сприяє: по-перше, розвитку відносин власності (цінні папери переходять у власність від одного суб’єкта ринку до іншого); по-друге, переливанню капіталу з однієї сфери діяльності в іншу, що пояснюється зміною права власності на цінні папери; по-третє, формуванню цивілізованого та сучасного ринку цінних паперів (на світових ринках вторинний обіг значно переважає первинний); по-четверте, розширенню фінансового ринку, роблячи його набагато динамічнішим (за незначні проміжки часу шляхом випуску цінних паперів акумулюються величезні фінансові ресурси); по-п’яте, розширенню кола учасників ринку цінних паперів, що підвищуватиме його професійний рівень; по-шосте, одержанню державою додаткових коштів, які можуть бути використані в загальнодержавних цілях; по-сьоме, створенню можливостей для підвищення ліквідності не лише цінних паперів, які знаходяться в обігу, а й економіки країни в цілому.