Ринок цінних паперів та його роль у формуванні інвестиційного потенціалу регіону

•Кодекси, положення яких регулюють встановлення правовідносин власності на ринку цінних паперів. Сюди можна віднести Цивільній кодекс України, Кримінальний кодекс України, Кодекс про адміністративні правопорушення.

Слід наголосити, що загальні засади регулювання відносин ринку цінних паперів в Україні встановлюються не лише згаданими законодавчо-нормативними документами, а також Законом України "Про власність", яким визначається поняття права власності і його складових - прав володіння, користування і розпорядження, закріплює форми власності, підтверджує принципи рівності всіх форм власності і гарантії захисту прав та інтересів власників від неправомірних дій з боку юридичних чи фізичних осіб або держави [11, с. 245].

Крім цього, закон України “Про цінні папери та фондову біржу” визначає види цінних паперів, встановлює порядок випуску та обігу їх на ринку, вимоги щодо реєстрації емітентами випуску різних видів цінних паперів та інформації про їх випуск у відповідному державному органі, порядок видачі дозволу на посередницьку діяльність з цінними паперами, а також закріплює правовий статус та компетенцію фондової біржі. Закон України “Про цінні папери і фондову біржу” складається з двох розділів:

а)розділ І Цінні папери, порядок їх випуску та обігу;

б)розділ ІІ Фондова біржа.В першому розділі надані визначення цінних паперів, емітентів цінних паперів, їх види. Необхідно підкреслити, що всі ці дані трактуються разом із змінами. Наприклад, стаття 3 “Види цінних паперів” дана із змінами, внесеними згідно із Законом № 2680 – ХІІ від 14.10.92, в редакції Закону № 719 – ХІV від 03.06.99. У главах 2, 3, 5, 6 міститься інформація про випуск, придбання, основні характеристики акцій, облігацій, векселів та ощадних сертифікатів і векселів. У статті 26 “Діяльність по випуску та обігу цінних паперів” йдеться про діяльність по випуску та обігу цінних паперів, якою визначається посередницька діяльність по випуску та обігу цінних паперів, здійснювана банками, а також акціонерними товариствами, статутний фонд яких сформовано за рахунок виключно іменних акцій, та іншими товариствами (надалі - торговці цінними паперами) , для яких операції з цінними паперами становлять виключний вид їх діяльності.

Торговці цінними паперами вправі здійснювати такі види діяльності по випуску та обігу цінних паперів:

а) діяльність по випуску цінних паперів;

б) комісійну діяльність по цінних паперах;

в) комерційну діяльність по цінних паперах.

Діяльністю по випуску цінних паперів визнається виконання торговцем цінними паперами за дорученням, від імені і за рахунок емітента обов'язків по організації передплати на цінні папери або їх реалізації іншим способом. При цьому торговець цінними паперами за домовленістю з емітентом може брати на себе зобов'язання у разі неповного розміщення цінних паперів викупити в емітента нереалізовані цінні папери.

Комісійною діяльністю по цінних паперах визнається купівля-продаж цінних паперів, що здійснюється торговцем цінними паперами від свого імені, за дорученням і за рахунок іншої особи.

Комерційною діяльністю по цінних паперах визнається купівля-продаж цінних паперів, що здійснюється торговцем цінними паперами від свого імені та за свій рахунок [1].

У розділі ІІІ містяться визначення фондової біржі, її правове положення із змінами, внесеними згідно із Законом № 28396 – ВР від 09.07.96. У статтях 37, 38, 39 йдеться про захист майнових прав інвесторів, державний контроль за випуском і обігом цінних паперів. В сучасній економіці України особливу роль відіграє (на ринку цінних паперів) антимонопольний комітет України, який здійснює контроль за дотриманням вимог антимонопольного законодавства при обігу цінних паперів. (Статтю 38 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 8295 – ВР від 02.03.95).

Закон України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” визначає правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні. Цим законом визначаються мета та форми державного регулювання ринку цінних паперів, органи, що здійснюють державне регулювання, зокрема, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, її завдання, функції, повноваження, права, відповідальність і відносини з іншими державними органами з питань регулювання та контролю на зазначеному ринку.