Ринок цінних паперів та його роль у формуванні інвестиційного потенціалу регіону

Роздержавлення шляхом поглиблення процесів приватизації та розвитку підприємництва, розширення інфраструктури ринкових відносин, викликають необхідність подальшого вдосконалення кредитно-грошових відносин. А це, в свою чергу, викликає необхідність створення особливого сектору господарювання, який пов’язаний з обігом цінних паперів, кредитних ресурсів, валютних коштів та інших фінансових інструментів, - фінансовий ринок.

В економіці кожної країни, як відомо, постійно відбувається кругообіг фінансових ресурсів. Його головними суб’єктами виступають підприємства, організації, приватні фірми, корпорації, держава, індивідуальні господарники, різноманітні фінансові інститути (комерційні банки, страхові компанії, інвестиційні фонди та компанії, пенсійні фонди і т. Д.). При цьому в одних суб’єктів виникає потреба в додаткових коштах, в інших – накопичуються заощадження, які можуть бути використані для інвестування. Метою ж фінансового ринку якраз і є акумуляція та ефективне розміщення заощаджень в економіці країни [29, с. 23].

Таким чином, фінансовий ринок представляє собою грошові відносини, що складаються в процесі купівлі-продажу фінансових активів під впливом попиту та пропозиції на позичковий капітал, рух якого втілюється в цінних паперах.

Поняття “фінансовий ринок” охоплює найрізноманітніші ринки, які мали місце як в існуванні раніше, так і в сучасних умовах господарювання. При цьому кожний ринок має справу з певним типом зобов’язань, обслуговує різні кола клієнтів, функціонує в різних районах, іншими словами, фінансовий ринок є цілісною системою, яка складається із взаємопов’язаних та взаємодоповнюючих елементів, кожний з яких спроможний окремо впливати на розвиток цієї системи. Отже, в структуру фінансового ринку входять:

1.ринки матеріальних активів

2.Ринки цінних паперів

3.Ринки деривативів (ф’ючерсів, форвардів)

4.Ринки заставних

5.Ринки споживчих кредитів

6.Ринки інвестицій

7.ринки валютних коштів

Можуть існувати й інші розділи фінансового ринку, які виникатимуть в міру подальшого розвитку останнього, або стануть елементами вище згаданих ринків.

Таким чином, фінансовий ринок діє у вигляді цілісної і прозорої системи, в якій активно взаємодіють найрізноманітніші фінансові активи. Виключення з обігу будь-якого з елементів системи негайно призведе до її руйнування і занепаду.

Поряд з цим, існують і інші поділи фінансового ринку як системи. Фінансовий ринок може діяти як на міжнаціональному (світовому) рівні, так і на національному (в межах держави), регіональному чи місцевому рівнях.

Фінансовий ринок – це далеко не стабільне середовище, в якому відбуваються операції з валютою, цінними паперами, грошовим капіталом. Це, перш за все, ринок де відбуваються постійні коливання валютних курсів, знецінюються одні і підвищують свою надійність та ліквідність інші цінні папери.

Важливою складовою фінансового ринку виступає ринок цінних паперів. Під ринком цінних паперів розуміють такий розділ фінансового ринку, на якому за незначний час створюються необхідні умови та відбуваються швидка мобілізація, ефективний перерозподіл і раціональне розміщення фінансових ресурсів у соціально-економічному просторі держави з врахуванням інтересів та потреб суспільства шляхом здійснення емісій цінних паперів різними емітентами. У вузькому ж розумінні, ринок цінних паперів, як правило, означає взаємодію, що відбуваються на ринку між його суб’єктами з приводу випущених цінних паперів.Ринок цінних паперів – частина ринку позикових капіталів, де здійснюється емісія, купівля-продаж цінних паперів. Через ринок цінних паперів (банки, фондову біржу, спеціальні кредитні установи) акумулюються грошові нагромадження юридичних осіб і громадян та спрямовуються на виробниче й невиробниче вкладання капіталів.