Ринок цінних паперів та його роль у формуванні інвестиційного потенціалу регіону

Такий ринок створюється на основі коштів підприємств, організацій і населення й обслуговує обіг платіжних коштів, кредитів та цінних паперів.

В сьогоднішніх умовах в Україні ще недостатньо розвинений фінансовий ринок, а у фінансово розвинених державах (США, Англії, Франції, Німеччині, Італії, Японії, Греції, Австрії та інших державах) він створює гнучкий механізм мобілізації та перерозподілу вільних коштів для забезпечення фінансування витрат підприємств і організацій, істотного розширення можливостей вишукування необхідних фінансових ресурсів для виробничого і фінансового розвитку.

Кредитний ринок є системою відносин між позикодавцями і позикоодержувачами з приводу позики в товарній або грошовій формі. Суб'єктами кредитного ринку виступають юридичні особи (підприємства, організації, банки, держава) через свої повноправні органи, а також фізичні особи (громадяни). Залежно від суб'єктів і змісту відносин розрізняють:

•взаємний кредит, тобто кредитні відносини між підприємствами, фізичними особами і небанківськими закладами; різновидом взаємного кредиту є комерційний кредит у товарній формі, що надається постачальником покупцеві;

•банківський кредит — надається банками, як правило, у грошовій формі;

•державний кредит — кредитором виступає держава;

•кредит на цілі споживання — надається у формі взаємного (комерційного) і банківського; позикоодержувачами є фізичні особи.

Позикоодсржувачі залежно від величини позики, терміну, на який вона видається, попиту і пропозиції кредитів, рівня інфляції ти інших економічних чинників сплачують кредиторам певний відсоток.Ринок цінних паперів у вигляді акцій, облігацій, зобов'язань державного казначейства, ощадних сертифікатів та векселів не тільки є прямим продовженням кредитного ринку, з яким він взаємодіє, а й має багато особливостей, одна з яких полягає у необхідності правового регулювання відносин між усіма його учасниками. Цінні папери — це грошові документи, які визначають взаємовідносини між суб'єктами, що їх випустили, і тими, хто придбав їх. Вони передбачають виплату доходу у вигляді дивідендів або відсотків, а також можливість передавання грошових та інших прав, передбачених цими документами, особам, що є власниками їх.

Ринок цінних паперів складається з двох частин — первинного і вторинного ринків. На першому відбувається емісія цінних паперів, тобто випуск їх у обіг. Другий ринок призначений для перепродажу цінних паперів. Це відбувається на фондовій біржі, через що ринок цінних паперів називають фондовим ринком. Саме він дає змогу в ринковій економіці забезпечити тісні прямі та зворотні зв'язки між відтворенням справжнього капіталу і того, що функціонує у вигляді цінних паперів. Зокрема, прямий зв'язок біржової кон'юнктури залежно від стану справ у економіці дає можливість фондовій біржі через зміну курсів цінних паперів виконувати роль барометра економічної кон'юнктури. Зворотні зв'язки виявляються у впливі коливань розмірів акціонерного капіталу на перебивання капіталу в інші галузі, фінансування підприємств тощо [14, с. 167-168].

Саме цінні папери різних типів, видів і різновидів, економічні суб’єкти, ринкова технологія, інфраструктура є атрибутами фондового ринку. Кожний з цих атрибутів можна покласти в основу класифікації.

Цих класифікацій існує велика кількість. Зокрема, класифікація за технологією обороту цінних паперів дає “первинний ринок” і “вторинний ринок”. Первинний ринок – це ринок, на якому відбувається їх оборот. Класифікатором ринку цінних паперів є так звана система “чотирьох ринків”. “Перший ринок” – фондова біржа. “Другий ринок” – позабіржовий ринок, на якому відбувається оборот цінних паперів, не зареєстрованих на біржі. “Третій ринок” – позабіржовий ринок з реєстрацією цінних паперів через посередників. “Четвертий ринок” – позабіржовий ринок, на котрому операції здійснюються через комп’ютерну систему [21, с. 91].

В дипломній роботі будуть детально розглянуті ринок цінних паперів, його структуру, основи регулювання, місце у національному господарстві та роль у суспільному відтворенні взагалі.

Ринок цінних паперів як економічна категорія виражає економічні відносини, що виникають під впливом попиту та пропозиції на початковий капітал, котрий знайшов своє вираження у формі цінних паперів. Самі терміни “ринок цінних паперів”, “фондовий ринок”, “ринок капіталу” законодавчо не закріплені. Лише пояснення терміну “ринок цінних паперів” наведено у Концепції функціонування та розвитку фондового ринку України, яка схвалена Постановою Верховної Ради України від 22 вересня 1995 р.: “Ринок цінних паперів являє собою багатофункціональну систему, яка сприяє акумулюванню капіталу для інвестицій у виробничу та соціальну сфери, структурній перебудові економіки, підвищенню добробуту громадян за рахунок володіння та вільного розпорядження цінними паперами, підготовленості населення до ринкових відносин [8, с. 11].