ВАЛЮТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА КОНТРОЛЬ

— кредити, що надаються у межах резервної позиції країни у МВФ. Для покриття дефіциту платіжного балансу країна може от¬римати позику в іноземній валюті в обмін на національну терміном до 3 — 5-ти років. Погашення проводиться зворотним способом —

викуп через певний строк національної валюти за вільно конверто¬вану. Такий кредит може бути наданий у межах 25 % квоти, а також на суму кредитів в іноземній валюті, раніше наданих Фонду;— кредити, що надаються понад резервну частку. Такі позики видаються після попереднього вивчення економічного стану держа¬ви, а також після виконання певних вимог щодо проведення стабілі¬заційних заходів.

Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) — міждержавна інвестиційна інституція, створена з метою сприяння країнам-членам у розвитку їхньої економіки через надання довгост¬рокових позик і кредитів, гарантування приватних інвестицій. МБРР функціонує з 1946 р. Членами МБРР є 155 країн. Лідируючі позиції належать «сімці»: США, Японії, Великобританії, ФРН, Франції, Ка-наді та Італії.

Ресурси банку, крім акціонерного капіталу, формуються за раху¬нок коштів від продажу облігацій, а також розширення обсягів облі- ' гаційних позик, головно на американському ринку.

МБРР надає кредити переважно на строк до 20 років для роз¬ширення виробничих потужностей країн — членів банку. Кредити одержуються під гарантію країн — членів банку. МБРР надає також гарантії за довгостроковими кредитами інших банків. Більшість кредитів спрямовується в галузі інфраструктури: енергетику, тран¬спорт, зв'язок. З середини 80-х років МБРР збільшив частку креди¬тів у сільське господарство (до 20 % ), на охорону здоров'я та осві¬ту. У промисловість спрямовується менше 15 % кредитів банку.

В останні роки МБРР надає кредити для врегулювання проблем зовнішнього боргу країн, що розвиваються (так зване спільне фінан¬сування). Банк також надає структурні кредити для регулювання структури економіки, оздоровлення платіжного балансу.

Крім того, у сфері міжнародного кредиту були створені такі фі¬нансові інституції: Міжнародна асоціація розвитку, Міжнародна фінансова корпорація, Агентство з гарантій багатосторонніх інвес¬тицій, які разом з МБРР утворюють Світовий банк з єдиними орга¬нами управління.

Міжнародна асоціація розвитку (МАР) створена у 1960 р. з ме¬тою надання пільгових кредитів країнам, що розвиваються. Такі кредити надаються терміном до 50-ти років з виплатою 0, 75 % річ¬них. У середньому за рік МАР надає кредитів на суму до 5 млрд дол. США.

За ініціативою США у 1956 р. була створена Міжнародна фі¬нансова корпорація (МФК) для заохочення розміщення приватно¬го капіталу в промисловість країн, що розвиваються. МФК надає кредити високорентабельним приватним підприємствам без гаран¬тій уряду. Кредити надаються у розмірі 20 % вартості проекту тер¬міном до 15 років.

Страхування капіталовкладень від політичного ризику на випа¬док війни, громадських заворушень, експропріації і зриву контрак¬тів здійснює Агентство з гарантій багатосторонніх інвестицій.

Європейською спільнотою також створені регіональні валютно-кредитні організації. Зокрема, відповідно до підписаної в Парижі 29 травня 1990 р. країнами — членами Спільного ринку угоди створе¬но Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) для спри¬яння реформам у країнах Центральної та Східної Європи у зв'язку з переходом їх до ринкової економіки. Засновниками банку є 40 кра¬їн. Україна також є членом ЄБРР. Банк розпочав свою діяльність у квітні 1991 р., маючи на меті стимулювати залучення капіталів у га¬лузі інфраструктури країн Центральної та Східної Європи, сприяю¬чи прискоренню їхнього переходу до економічної стабільності.

7. 2. СТАНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ ВАЛЮТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ В УКРАЇНІ

Становлення та розвиток економіки України неможливі без ство¬рення ефективної фінансово-грошової системи. Невід'ємною скла¬довою цієї системи є валютно-фінансова підсистема, яка охоплює діяльність на території України резидентів та нерезидентів, пов'яза¬ну з рухом валютних цінностей у будь-якій формі.

Використання валютних цінностей в Україні потребує певної регламентації та регулювання з боку уряду та Національного банку України. У зв'язку з цим зростає роль національного валютного за¬конодавства у визначенні порядку обігу іноземної валюти на тери¬торії України з урахуванням необхідності забезпечення пріоритету грошової одиниці України, захисту її купівельної спроможності та врегулювання інших факторів, які впливають на конвертованість національної грошової одиниці.