ВАЛЮТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА КОНТРОЛЬ

У даний час валютою, до якої прив'язується курс гривні, є долар США— одна з найбільш стійких і поширених іноземних валют, база валютних паритетів, що є головною резервною валютою та міжнародним платіжним засобом. Крім того, такому прив'язуванню відповідають структурні особливості вітчизняного експорту й ім¬порту. Так, у 1996 р. понад 80 % зовнішньоекономічних операцій України припадали на угоди, укладені в доларах США (у 1995 р. — понад 50 %).

За даного режиму регулювальний вплив забезпечує можливість підтримування валютного курсу на рівні, максимально наближено¬му до ринкових вимог, уникаючи при цьому викривлень і різких ко¬ливань, що обумовлені недостатнім ступенем розвиненості ринку. Конкретною метою регулювання курсу гривні на сучасному етапі має бути заохочення експорту і стимулювання притоку капіталу в Україну, підтримування ефективного рівня імпортних операцій.

Національний банк України встановлює офіційний обмінний курс гривні до іноземних валют, міжнародних рахункових одиниць, який використовується в розрахунках з бюджетом і митницею, під

час планування та аналізу зовнішньоекономічної діяльності, для всіх видів платіжно-розрахункових відносин держави з юридичними та фізичними особами, оподаткування, а також для бухгалтерського обліку всіх операцій, здійснених в іноземній валюті.

НБУ щоденно встановлює офіційний обмінний курс гривні до вільно конвертованих валют, а також до валют країн, які є голов¬ними зовнішньоекономічними партнерами України.

Офіційний обмінний курс гривні до долара США встановлюєть¬ся на підставі результатів торгів на Українській міжбанківській ва¬лютній біржі.Офіційні обмінні курси гривні до інших вільно конвертованих іноземних валют, які широко використовуються для здійснення пла¬тежів за міжнародними операціями та продаються на головних ва-лютних ринках світу, розраховуються на підставі курсу гривні до долара США та поточних крос-курсів валют до німецької марки на Франкфуртській валютній біржі.

Офіційні обмінні курси гривні до вільно конвертованих валют, які не використовуються широко для здійснення платежів за міжна-родними операціями та не продаються на головних валютних рин¬ках світу, а також до неконвертованих іноземних валют установлю¬ються через крос-курси, розраховані на підставі курсу гривні до долара США та курсів національних валют до долара США, встано¬влених центральними (національними) банками держав СНД та Ба-лтії, а також поточних крос-курсів відповідних валют до долара США на міжнародних валютних ринках, які публікує газета «Fіnаn-сіаl Тіmеs».

Зауважимо, що прив'язування курсу української валюти до ні¬мецької марки (через долар США) для обчислення курсу гривні до першої групи валют згідно з Класифікатором НБУ було зроблено, насамперед враховуючи стабільність німецької марки, а також тому, що Deutsche Bundesbank — єдиний банк, який здійснює фіксинг (послідовне зіставлення) курсу німецької марки до іноземних валют за результатами торгів. На первісному етапі встановлення курсу на¬ціональної валюти до іноземних валют інформація щодо крос-курсів на Франкфуртській валютній біржі надавалася Національному бан¬ку України як технічна допомога в межах співробітництва з МВФ, альтернативою якій була лише інформація щодо котирувань валют на Московській міжбанківській валютній біржі. Крім того, система Reuters, яка дала б можливість доступу до інформації про поточні котирування валют на валютних біржах світу, була встановлена у Національному банку України лише навесні 1995 р.

Офіційні обмінні курси гривні до інших іноземних валют (35 валют) НБУ встановлює в передостанній робочий день місяця з терміном дії з першого числа і до кінця наступного календар¬ного місяця.

7. 5. ФОРМУВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ ЗОЛОТОВАЛЮТНИМ РЕЗЕРВОМ КРАЇНИ

Одним із головних завдань державного валютного регулювання є управління золотовалютними резервами.

Термін «золотовалютнірезерви» означає запаси резервних акти¬вів, які можуть використовуватися для здійснення міжнародних розрахунків країни, виплат за борговими зобов'язаннями як перед урядовими установами, так і комерційними та фінансовими струк¬турами інших держав та міжнародних фінансових організацій.

Міжнародні валютні резерви перебувають у власності та роз¬порядженні державних фінансових установ, до яких належать цент¬ральні банки, міністерства фінансів (казначейства), валютні управ¬ління, стабілізаційні валютні фонди.