ВАЛЮТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА КОНТРОЛЬ
—інвестиційного клімату. За сприятливого інвестиційного клі¬
мату спостерігається приплив у країну іноземного капіталу та зрос¬
тання масштабів купівлі національної валюти за іноземну, що
сприяє збільшенню валютних резервів;
—характеру політики інтервенцій. З метою стримування па¬
діння або зростання курсу національної грошової одиниці централь¬
ний банк може здійснювати значні валютні інтервенції, що призво¬
дить до скорочення обсягів валютних резервів;
—режиму валютних курсів (плаваючий, фіксований). Плаваю¬
чий валютний курс зменшує потребу країни у валютних резервах,
тому що вільні коливання курсу автоматично ліквідують дисбаланси
платежів та перешкоджають рухові спекулятивних потоків капіта¬
лів. Фіксований курс може стати причиною підвищення потреби
країни у валютних резервах, оскільки його підтримування на певно¬
му рівні потребує значних коштів в іноземній валюті на проведення
валютних інтервенцій.Управління валютними резервами включає формування їхньої оптимальної структури та раціональне розміщення активів країни за кордоном, зокрема через визначення строкової структури валютних резервів та валютного кошика, з чим пов'язаний вибір інструмента¬рію. Будь-який центральний банк, оцінюючи інструментарій управ¬ління валютними резервами, керується такими основними критерія¬ми: ліквідність, наявність державних гарантій, рентабельність.
Під час розміщення валютних резервів центральні банки, як пра¬вило, використовують такі форми:
—розміщення валютних коштів у депозити в закордонних банках;
—здійснення валютообмінних (форексних) операцій;
—розміщення вільних валютних коштів у цінні папери.
Вибір стратегічних напрямів управління валютними резервами залежить від конкретної економічної ситуації та цілого ряду факто¬рів: напрямів грошово-кредитної політики, рівня інфляції, стану державної заборгованості тощо.
Валютні обмеження являють собою сукупність заходів та нор¬мативних правил, установлених у законодавчому або адміністра¬тивному порядку та спрямованих на досягнення рівноваги в пла¬тіжному балансі, підтримання стабільності курсу національної грошової одиниці та досягнення інших цілей. Валютні обмеження застосовуються, зокрема, за умов хронічних і досить великих дефі¬цитів торговельних балансів, що характерне на даний час для України. За таких умов країна змушена вводити певні валютні об¬меження з метою досягнення збалансованості зовнішніх платежів та надходжень.