ВАЛЮТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА КОНТРОЛЬ
Змінюючи розмір облікової ставки, центральний банк здійснює певний вплив на приплив чи відплив капіталів, а відтак і на валют¬ний курс. Підвищення ставки сприяє підтриманню курсу, оскільки стимулює попит на дану валюту, а її зниження призводить до по¬слаблення валюти.
Умовою ефективності дисконтної політики є переміщення капі¬талів між країнами, яке викликане пошуком найприбутковішого їх розміщення. Якщо відплив капіталів зумовлений економічною та політичною нестабільністю, то підвищення облікової ставки не мо¬же навіть призупинити цю втечу капіталів, не говорячи вже про сприяння новому їхньому припливу в країну. У зв'язку з цим даний інструмент далеко не завжди є ефективним. Негативним моментом використання дисконтної політики за цієї умови є також збільшення вартості кредитів у самій країні внаслідок підвищення облікової ставки, що негативно впливає на розвиток виробництва.
Важливим методом валютного регулювання є управління офіцій¬ними валютними резервами. Валютні резерви — це запаси резерв¬них активів, які перебувають на рахунках у центральному банку та в банках за кордоном і використовуються для сплати боргових зобов 'я-зань, а також, уразі необхідності, для проведення валютних інтервен¬цій з метою регулювання курсу національної грошової одиниці.
Офіційні валютні резерви складаються із золота, іноземних ва¬лют, спеціальних прав запозичення (СПЗ), а також із внеску країни до капіталу Міжнародного валютного фонду, тобто з її квоти.
Рівень офіційних валютних резервів залежить від таких факторів:
—стану зовнішньої торгівлі. За сприятливої кон'юнктури на
світових ринках, яка зумовлює зростання прибутків від експорту та
падіння цін на імпорт, а відповідно і падіння імпортних витрат, спо¬
стерігається збільшення обсягу офіційних валютних резервів країни.
За протилежної ситуації, коли знижуються ціни на експорт, відпові¬
дно дорожчає імпорт та з'являється негативне сальдо торговельного
балансу, що призводить до скорочення валютних резервів через не¬
обхідність витрачати значні кошти в іноземній валюті для фінансу¬
вання імпорту;
—урівноваженості платіжного балансу. Погіршення платіж¬
ного балансу призводить до падіння курсу національної грошової
одиниці, збільшення потреб країни у валютних резервах, які вико¬
ристовуються для регулювання курсу;
—режиму валютних обмежень. В окремих країнах обмін наці¬
ональної грошової одиниці на іноземну валюту без обмежень може
призводити до зменшення обсягів валютних резервів;