ВАЛЮТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА КОНТРОЛЬ

Множинність валютних курсів (унаслідок введення якої офіцій¬ний курс був відокремлений від курсу, що встановлювався на УМВБ) за умови існування паралельних валютних ринків призвела до відтоку капіталів за межі України. Причини цього відомі: послаб¬лений контроль з боку державних органів (розпад апарату контролю і примусу), відсутність макроекономічної стабільності, що виявля¬лася, зокрема, у високій інфляції, у від'ємній реальній процентній ставці, а також у великій відмінності між офіційним і ринковим кур¬сами карбованця до іноземних валют.Як наслідок, пропозиція конвертованих валют різко скоротилася, що збільшило розрив між офіційним курсом і курсом на УМВБ. Причина розриву міжбанківського і ринкового курсів полягала в об¬меженому доступі комерційних банків до валютних аукціонів НБУ, а також у відборі контрактів, що допускалися до торгів.

Указом Президента України «Про додаткові заходи щодо удос¬коналення валютного регулювання» від 2 листопада 1993 р. було тимчасово призупинено валютні торги на УМВБ, а також заборо¬нено проведення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти на інших біржах. Згідно із Законом України «Про внесення змін до декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного ре¬гулювання і валютного контролю"», який був прийнятий у листопа¬ді 1993 р., обмінні курси іноземних валют установлювалися Націо¬нальним банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Тендерний комітет — це адміністративний орган Кабінету Міністрів України, до повноважень якого входило здійснення перерозподілу іноземної валюти, що ви¬куповувалась у резидентів у порядку обов'язкового продажу експортних надход¬жень, для забезпечення імпортних контрактів. Комітет приймав рішення про розпо¬діл валютних надходжень деяким державним підприємствам та імпортерам «кри¬тичних» товарів (енергоресурси, ліс, дерево, кольорові метали, ліки й медичне об¬ладнання, добрива для сільського господарства).

На даному, першому, етапі валютного регулювання обмінний курс карбованця визначався переважно адміністративними метода¬ми, що пояснювалося існуючими економічними й політичними умо¬вами, а саме:

—у країні зберігалася значна частка державної власності в про¬

мисловості, колективізоване сільське господарство, слабо розвинута

кредитно-банківська система, низькі темпи «малої» приватизації;

—«перехідні» уряди лише проголошували реформи і перехід до

принципів регульованої економіки, що насправді означало відсут¬

ність реформ;

—не було достатньої кількості кваліфікованих спеціалістів з пи¬

тань валютного регулювання та не завжди ефективно використову¬

вався досвід.

З жовтня 1994 р. розпочався новий, другий, етап розвитку ва¬лютного регулювання в Україні. Суть його полягала в подальшій лібералізації валютного ринку, встановленні єдиного обмінного кур¬су для готівкових розрахунків, у підготовці передумов для введення нової грошової одиниці — гривні. Підвалини цього етапу заклада¬лися Указом Президента України від 22 серпня 1994 р., котрий виз¬начав правові рамки функціонування міжбанківського валютного ринку і передбачав у II півріччі 1994 р. забезпечити поступове збли¬ження й уніфікацію офіційного і ринкового валютних курсів. Не зазнала змін вимога щодо продажу 50 % валютного виторгу підпри¬ємствами. Проте були змінені пропорції продажу: 30 % — за офі¬ційним курсом для Тендерного комітету, 10 % — за ринковим (аук¬ціонним) курсом для офіційного резерву НБУ, 10 % — на валютний аукціон НБУ.

Постановою Правління Національного банку України «Про уні¬фікацію курсу українського карбованця до іноземних валют та лібе¬ралізацію валютного ринку України» від 22 жовтня 1994 р. було проголошено, що офіційний курс карбованця до долара США, ні¬мецької марки, російського та білоруського рублів визначається на підставі результатів торгів на УМВБ, тобто постійно змінюється*. Установлений у такий спосіб офіційний курс карбованця викорис¬товується під час здійснення усіх безготівкових і готівкових опера¬цій продажу та купівлі іноземної валюти. Отже, фіксований курс ка¬рбованця до іноземних валют, що використовувався Тендерним комітетом, було скасовано, а множинність курсів — ліквідовано. У країні залишився один законний курс, що було прогресивним для розвитку валютного ринку України (сприяло поверненню валютно¬го виторгу від експорту в Україну, збільшенню на ринку пропозиції іноземної валюти тощо).