ВАЛЮТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА КОНТРОЛЬ

поточними операціями між членами Фонду та усуненню валютних

обмежень, які гальмують зростання міжнародної торгівлі;

—надавати країнам-членам кредитні ресурси, які даватимуть

змогу збалансовувати зовнішні платежі без використання обмежу¬

вальних заходів у галузі зовнішньої торгівлі та розрахунків;

—слугувати міжнародним центром співробітництва та консуль¬

тацій з валютних питань.

МВФ почав свою діяльність у травні 1946 р., маючи у своєму складі 39 країн. Нині до нього входить 178 країн, які представляють найрізноманітніші політичні та економічні системи. Членство у МВФ доступне будь-якій країні, яка проводить незалежну зовнішню політику і готова дотримуватися прав та обов'язків, передбачених Статутом МВФ.

Джерелом фінансових ресурсів МВФ є статутний капітал, що формується за рахунок внесків країн-учасниць в обсязі наданих їм квот, а також накопичень від кредитної діяльності.

Вступаючи до МВФ, кожна країна вносить своєрідний членський внесок: певну суму грошей, яка називається квотою. Квота визна¬чає організаційні та фінансові відносини країни-члена з МВФ. Квота призначена для:

—створення об'єднаних грошових запасів, за рахунок яких на¬

даються кредити країнам, котрі мають фінансові труднощі;

—визначення максимального обсягу фінансування з боку Фон¬

ду (суми, яку країна-учасниця може позичити у МВФ або отриматипід час періодичного розподілу спеціальних активів — СДР);

—визначення кількості голосів, якими володіє кожен учасник.

Фонду.

МВФ самостійно встановлює розмір квоти на підставі аналізу таких макроекономічних показників, як національний дохід та обся¬ги зовнішньої торгівлі і платежів.

Відповідно до Статуту МВФ Рада керуючих повинна проводити загальний перегляд квот не рідше одного разу на п'ять років, пропо¬нуючи при цьому внесення змін, які вона вважає потрібними. Такий перегляд необхідний для врахування змін, що відбуваються у розвит¬ку світової економіки та економік окремих країн. Крім того, це дає змогу перевірити, чи достатньо ресурсів має МВФ для виконання своїх функцій та чи зберігається при цьому їхня поновлюваність.

З поданням країною заяви про вступ до МВФ розмір її квоти роз¬раховується здебільшого в діапазоні квот тих учасників, які мають приблизно однакове економічне становище.

Розмір квоти виражається в «Спеціальних правах запозичення» (СПЗ або, інакше, СДР — від англійської абревіатури SDR. «Special Drawing Rights»). СПЗ — це міжнародні резервні та платіжні за¬соби, що випускаються Міжнародним валютним фондом і викори¬стовуються для безготівкових міжнародних розрахунків та як роз¬рахункова одиниця. Вони розподіляються між країнами — членами МВФ пропорційно до їхніх квот. Курс СПЗ визначається на основі валютного кошика, до складу якого з 1981 р. увіходить п'ять найва¬жливіших вільно конвертованих валют: долар США, німецька мар¬ка, японська єна, французький франк та англійський фунт стерлін¬гів. На 1 січня 1991 р. узгоджені частки цих валют становили 40 % відносно долара США, 21 % — німецької марки, 17 % — японської єни та по 11 % відносно французького франка й англійського фунта стерлінгів. Вартість СПЗ визначається Фондом щоденно як еквіва¬лентна долару США сума вартості певної кількості кожної валюти, що входить до кошика оцінки СПЗ.