ВАЛЮТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА КОНТРОЛЬ

Регульоване плавання валют. Даний режим характеризується тим, що у процесі встановлення валютного курсу на валютному рин¬ку відчутний вплив центрального банку країни, який згладжує різкі короткострокові, а іноді й середньострокові коливання курсу з ме¬тою зробити його більш передбачуваним та таким, що стимулює зовнішню торгівлю. У цьому разі необхідні значні резерви валюти та міцна матеріальна база для прогнозування курсу, а також зростає роль фіскальної та монетарної політики щодо підтримування низь¬кого рівня інфляції національної грошової одиниці. У 1997 р. в Україні був установлений режим регульованого «плаваючого» кур-

су, зокрема визначений «валютний коридор». Таку саму курсову політику НБУ продовжував і в 1998 році. Валютний коридор — можливе мінімальне та максимальне відхилення офіційного курсу національної грошової одиниці до іноземних валют. В Україні вста¬новлюється валютний коридор як максимальне та мінімальне відхи¬лення гривні до долара США, яке визначається урядом та Націо¬нальним банком України.

Така система дає змогу уникати різких коливань курсу націо¬нальної грошової одиниці за умови, що економічна політика, яка здійснюється в країні, не протидіє зростанню інфляції (інакше ви¬никне питання: яким чином утримувати валютний курс у межах ва¬лютного коридору за обмежених валютних резервів?). При цьому важливо, щоб уряд країни, котра застосовує валютний коридор, від¬крито заявив про політику регулювання обмінного курсу в межах цього коридору для збільшення довіри як національних, так і інозе¬мних інвесторів до курсової політики та стійкості національної валюти.

Системи валютних курсів у країнах, що розвиваються, часто ха¬рактеризуються одночасним розмаїттям валютних курсів, кожний з яких використовується для іншого набору трансакцій. Ці режими називають системами множинних валютних курсів. Множинні валютні курси можуть бути:

—валютними курсами, які безпосередньо контролюються або

фіксуються урядом;

—вільними ринковими курсами, встановленими приватним попи¬

том та пропозицією (можливо з деяким випадковим впливом уряду).

Режими множинних курсів виникають тоді, коли для купівлі та продажу валюти існує більш як один курс, або коли курси купівлі та продажу різняться більш як на 2 % (менша різниця між курсами ку¬півлі та продажу слугує для покриття вартості здійснення операцій з іноземною валютою та не передбачає присутності множинних курсів).

Множинні валютні курси використовуються урядами країн, що розвиваються, як засіб збирання доходів. Доходи виникають під час продажу центральним банком іноземної валюти імпортерам за ці¬ною (курс продажу центрального банку), що значно перевищує ціну, за якою він купує іноземну валюту в експортерів (курс купівлі цент¬рального банку).

Множинні валютні курси також використовуються в таких краї¬нах для субсидіювання або оподаткування певного сектора промис¬ловості або секторів економіки. Відносно високий курс продажу для імпортерів окремих товарів виступає своєрідним податком на ці то¬вари. Низький курс купівлі для окремих експортерів діє як податок на цей експорт.

Система множинних валютних курсів має як позитивні, так і не¬гативні аспекти. Вона найбільш прийнятна для країн, які роблять

перші кроки у напрямі ринкової системи курсоутворення та конвер-тованості національної грошової одиниці. Однак тривале викорис¬тання цієї системи може негативно вплинути на ефективність про¬цесу відтворення, оскільки поступово нагромаджуються негативні тенденції в розподілі ресурсів, а також змінюється структура віднос¬них цін. Крім того, створюються умови для отримання прибутку не з виробничої діяльності, а з різниці між неоднаковим рівнем валют¬них курсів унаслідок завищення контрактної ціни імпортних товарів або заниження експортних цін.

В умовах активної валютної спекуляції центральні банки проми¬слово розвинутих країн використовують режим подвійного валют¬ного курсу, що є різновидом системи множинних валютних курсів. Він полягає в подвійному котируванні курсу національної грошової одиниці: окремо за комерційними та фінансовими операціями.Вибір валютної стратегії має враховувати фактори, які мають значний вплив на валютний ринок, а саме: темпи інфляції, стан пла¬тіжного балансу, різницю процентних ставок за кредит, спекулятив¬ні валютні операції, прискорення або затримування міжнародних платежів, ступінь довіри до національної грошової одиниці на наці¬ональному та світових валютних ринках.