ВАЛЮТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА КОНТРОЛЬ

поповнення валютних резервів, урегулювання сальдо платіжних ба¬лансів, здійснення розрахунків із Міжнародним валютним фондом та визначення співвідношення вартостей національних валют кра¬їн— членів Міжнародного валютного фонду. СПЗ функціонують тільки на міждержавному рівні, вводяться в обіг лише центральни¬ми банками та міжнародними організаціями. До складу СПЗ входять п'ять валют (так званий кошик СПЗ): долар США, німецька марка, японська єна, французький франк та англійський фунт стерлінгів. Кошик СПЗ включає валюти, в яких країни — члени МВФ здій¬снюють найбільші обсяги експорту товарів та послуг протягом п'ятирічного періоду, та за один рік до дати переоцінення кошика. Вартість кожної з валют (валютний компонент) у кошику СПЗ пере¬оцінюється кожні п'ять років.

Механізм СПЗ почав функціонувати з початку 70-х років. Ямай¬ська угода мала за мету перетворити СПЗ у головний резервний ак¬тив міжнародної валютної системи. Передбачалося, що СПЗ будуть відігравати роль альтернативи до золота та долара США, а також до інших національних валют, які використовуються в міжнародних розрахунках, але повної перебудови системи офіційних золотова¬лютних резервів на базі СПЗ не відбулося. Це пояснюється як об'єк¬тивними, так і суб'єктивними причинами, зокрема протидією з боку США, які заінтересовані у збереженні долара головним міжнарод¬ним резервним та платіжним засобом. Сьогодні механізм СПЗ віді¬грає у світових валютних відносинах дуже обмежену роль.

У розрахунках між країнами — членами Європейської Валютної Системи (ЄВС) застосовуються також авуари, номіновані в «євро¬пейській валютній одиниці» (ЕКЮ), тобто ЕКЮ є колективним пла¬тіжним засобом, а також регіональним платіжним та резервним за¬собом країн — учасниць ЄВС. ЕКЮ емітуються під забезпечення 20 % резервних активів у золоті та доларах США, які належать від¬повідним країнам. Так званий кошик ЕКЮ складається із фіксова¬них сум валют (валютних компонентів) 12-ти країн Європейського Співтовариства (ЄС): німецька марка, французький франк, англій¬ський фунт стерлінгів, італійська ліра, голландський гульден, бель¬гійський франк, іспанська песета, датська крона, ірландський фунт, португальське ескудо, грецька драхма та люксембурзький франк. Національні валюти трьох країн, які нещодавно стали членами ЄС (Австрії, Фінляндії та Швеції), не беруть участі у формуванні коши¬ка ЕКЮ. Остання рекомпозиція ЕКЮ була заморожена в листопаді 1993 р. після введення в дію Маастрихтської угоди.

Валютний резерв Національного банку України формується го¬ловно за рахунок таких джерел:

а)коштів, які він отримував від обов'язкового продажу йому ча¬

стини виторгу українських експортерів (1992 — 1995 рр. );

б)операцій на внутрішньому валютному ринку;в)кредитних коштів, які Національний банк та уряд України от¬

римують від Міжнародного валютного фонду, Світового банку,

Європейського банку реконструкції та розвитку, інших міжнарод¬

них валютно-фінансових організацій, а також іноземних держав;

г)доходів, які є результатом його операцій з власними коштами

на зовнішньому ринку.

Валютні ресурси Міністерства фінансів України складаються з:

а)надходжень від централізованого експорту;

б)мита в іноземній валюті;

в)сум, які отримуються за іноземними кредитами.

Офіційні валютні резерви України почали поповнюватися за ра¬хунок золота, яке накопичується та видобувається в Україні. Обсяги видобутку на сьогодні незначні, але в перспективі нові методи гос¬подарювання (акціонування компанії «Укрзолото») та сучасні тех¬нології видобування золота дадуть змогу збільшити його запаси як резервної валюти.