Козацький дитячий та юнацький рух

3.13. Підставою для негайного виключення козака з Українського козацтва є справедливе притягнення його до кримінальної відповідальності або приховування ним цього факту.

4. Структура та органи управління Українського козацтва.

4.1. Українське козацтво, як громадська організація, створюється з урахуванням сучасного адміністративно-територіального поділу України за територіальним, виробничо-територіальним принципом, за інтересами тощо і складається з: первинних козацьких товариств; з районових козацьких товариств, що складаються з первинних козацьких товариств; крайових (обласних) козацьких товариств, що складаються з районових козацьких товариств; крайові (обласні) козацькі товариства об’єднуються в межах України та української козацької діаспори, в єдине і цілісне Українське козацтво.

4.2. Всі первинні козацькі товариства беруться на облік і підзвітні радоновим козацьким товариствам, що в свою чергу беруться на облік і підзвітні крайовим (обласним) козацьким товариствам. Крайові (обласні) козацькі товариства беруться на облік і підзвітні Генеральній Канцелярії Українського козацтва. Крайове (обласне) козацьке товариство, як суб’єкт військово-патріотичного вишколу і господарській діяльності, що діє на підставі чинного законодавства України і Статуту Українського козацтва, несе безпосередню відповідальність перед Генеральною Канцелярією Українського козацтва.

4.3. Відповідно до історичних реалій відновлюється традиційний для Українського козацтва полково-сотенний устрій, як військово-патріотична і господарська структура Українського козацтва. Козацькі товариства всіх рівнів мають право збереження історичних козацьких назв. Не допускається перетворення їх у незаконні воєнізовані формування.

4.4. Первинним підрозділом військово-патріотичного вишколу та господарської структури і діяльності Українського козацтва є застава, що налічує не менше 3-х козаків, інші структурні підрозділи Українського козацтва мають назви: рій (складається із застав і налічує близько 10 козаків); загін (складається із роїв і налічує близько 30 козаків); сотня (складається із загонів і налічує близько 100 козаків); курінь (складається із трьох сотень і налічує близько 300 козаків); полк (складається із трьох куренів і налічує близько 1000 козаків); кіш Українського козацтва (складається з полків).

4.5. Для оперативного виконання Статутних завдань Українського козацтва козацькі товариства всіх рівнів можуть бути юридичними особами, мати власні Положення, печатку і символіку, що затверджується в Генеральній Канцелярії Українського козацтва та місцевих органах влади, рахунок у банку, вирішувати внутрішні справи самостійно в межах, що не протирічать Статуту Українського козацтва, Положенням, Статутам та іншим нормативним документам і рішенням керівних органів Українського козацтва.

4.6. Керівні органи Українського козацтва складаються з Великої Ради Українського козацтва та Ради Генеральної старшини Українського козацтва.

4.6.1. Велика Рада Українського козацтва є вищим керівним органом Українського козацтва. Велика Рада Українського козацтва складається з делегатів, обраних Радами крайових козацьких товариств у кількості, затвердженій на Раді Генеральної старшини і скликається один раз на рік. Час, місце проведення та порядок денний Великої Ради визначає Рада Генеральної старшини Українського козацтва. Велика Рада може бути скликана позачергово на вимогу не менше половини крайових товариств або рішенням Ради Генеральної старшини Українського козацтва. Рішення Великої Ради Українського козацтва приймається більшістю голосів і є чинними при наявності не менш, як 2/3 обраних делегатів.4.6.2. Велика Рада українського козацтва: визначає і затверджує принципи, стратегію, завдання і напрямок діяльності Українського козацтва; затверджує Статут Українського козацтва, вносить до нього зміни і доповнення, або доручає їх зробити Раді Генеральної старшини; затверджує зразки печаток, емблем, символіки Українського козацтва; обирає Гетьмана Українського козацтва (Голову Ради Генеральної старшини), Генерального суддю (Голову Суду козацької честі), Генерального скарбника та Генерального інспектора. Обрані присягають Великій Раді про сумлінне виконання своїх обов’язків; затверджує склад Ради Поважних козаків Українського козацтва; заслуховує річні звіти Українського козацтва; дає наказ Гетьману і Генеральній старшині на рік; розпоряджається майном та коштами Українського козацтва;приймає рішення про реорганізацію або ліквідацію Українського козацтва.

4.6.3. Рада Генеральної старшини: є керівним органом Українського козацтва між Великими Радами; готує питання для керівних рішень Українського козацтва; вирішує поточні питання управління Українським козацтвом; збирається не рідше, ніж один раз на чотири місяці.