Козацький дитячий та юнацький рух
- презирство і ненависть до ворогів України, прагнення не допустити в рідному краї засилля чужинців у будь-якій сфері;
- героїзм, подвижництво в творчій праці і в бою в ім’я свободи і незалежності України;
- готовність боротися до загину за волю, честь і славу України.
Кожен юний козак береже, як найдорожчі національні вартості, і не зраджує духовні заповіді волелюбних дідів і «славних прадідів великих» (Т.Шевченко):
Молись своїм богам, і ти станеш володарем світу (Молись своєму Богу, а не чужим богам).
Бог і Україна - наш стяг і клич, надія і дія.
Віра в свої сили, українську громаду переможе всі труднощі і зраду.
Люби і знай свій рідний козацький край.Шануй лад, злагоду і згоду - буде щастя рідного народу.
Люби батька, матір і родину - будеш мати міцну Україну.
Плекай в собі духовний храм - Духовну Січ.
Наша гідність, честь і слава - міцна козацька держава.
Стався до інших людей так, як би ти хотів, щоб вони ставилися до тебе.
Свою Україну захищай по-лицарському до загину.
В процесі розвитку дитячого, юнацького і молодіжного руху на козацько-лицарських традиціях застосовуються різноманітні і ефективні форми та методи роботи, які забезпечують поглиблення державотворчих процесів, активну участь кожного члена «Молодої Січі» в громадській роботі, демократичній і гуманістичній політичній діяльності нашої держави.
Організовується дослідно-пошукова робота юних козаків на теми «Жили собі запорожці та й на Запоріжжі», «Запорозькі козаки-характерники», «Гей, ви, хлопці, славні запорожці», «В похід сурмлять козацькі сурми». Інтерес до історії козацтва пробуджують вікторини, змагання «Хто переможе?», «Далі, швидше, вище», «Хто найспритніший і найсильніший?» та ін.
Формуванню в молодосічовиків національної свідомості і самосвідомості, історичної пам’яті сприяє проведення на козацьку тематику ранків, конкурсів козацьких любомудрів, лицарських турнірів, заочних мандрівок на теми «Українські національні кольорі», «Національні образи і символи», «Самобутність народного мистецтва», «Чари писанкарства», «Краса українських рушників».
Високу виховну ефективність мають години духовного спілкування, уроки Козацької Слави, Доблесті і Звитяги, національної Гідності і Честі, а також свята калини, День української зброї, визначні дати і ювілеї, що стосуються історії нашого народу, українського лицарства.
Високого статусу набувають козацько-старшинські, українські великосвітські бенкети, на яких джури і молоді козаки пізнають ідеологію, культуру, політику, стратегію визвольних змагань, стилі в мистецтві і наукові течії в історії України. Тут вони оволодівають умінням брати участь у державотворчих процесах сьогодення, навчаються шляхетності, ґречності, етики поведінки в громадському житті.
Плідними підходами в національно-патріотичному загартуванні молодосічовиків є застосування проблемності, дискусійності, творчого обміну ідеями, думками в процесі вивчення життєдіяльності українських державотворців - П.Сагайдачного, Б.Хмельницького, І.Мазепи, І.Виговського, теоретиків і керівників визвольних змагань нашого народу на початку і в середині ХХ століття - М.Міхновського, В.Липинського, Д.Донцова, Ю.Липи, М.Грушевського, В.Винниченка, С.Петлюри, С.Бандери, Є.Коновальця, А.Мельника, Р.Шухевича та ін.