Козацький дитячий та юнацький рух

Сучасний загальнодержавний сплеск цікавості до історії козацтва й зокрема уваги до його проблем пояснюється просто: йде формування національної еліти, яка спирається в своїй діяльності на національний – козацький! – досвід державотворення.

Історичні умови буття українського народу породили самобутній феномен – козацтво. Воно втілювало в собі фізичне і духовне здоров’я нації, інтелектуальну силу, життєздатність, оптимізм і енергію. Це була об’єднана, згуртована, ідейно і духовно зцементована, суворо дисциплінована національна сила, яка очолювала боротьбу проти чужоземних ворогів. Майже чотириста років тому козаки так виклали королівським послам свою роль і призначення: «Подібно до наших предків, хочемо й ми користуватися вольностями життя, маєтностями і свободами, що належать рицарським людям… Дбаємо про те, щоб так само, як ми отримали від своїх предків ті права і вольності, щоб і наші наступники прийняли їх цілими і непорушними, з примноженням слави. І щоб вони один після одного передавали їх у прийдешні часи».

Відродження козацьких традицій є надзвичайно потрібною і важливою справою. Постане сучасне українське лицарство – духовно постане Україна. Сьогодні нам належить продовжити велику місію козацтва. Козаки знову мають стати захисниками честі й гідності України, її традицій, її культури.

Загальновідомо, що поглиблення і примноження козацько-лицарських традицій в сучасних умовах сприятиме нарощенню зусиль державотворчого спрямування, піднесення духовності як кожної особистості зокрема, так і всього народу, суспільства в цілому.

В запропонованій збірці узагальнено досвід роботи колективів навчальних закладів та громадських організацій козацького спрямування Південноукраїнського Задністров’я з вишколу дітей та юні. Сподіваємось, що вона надасть практичну допомогу у справі створення і налагодження роботи дитячих та юнацьких козацьких осередків, навчальних закладів козацько-лицарського спрямування.

Автор - Тимофєєв Валерій Якович - педагог, теоретик козацько-лицарського виховання; генерал-осавул Українського козацтва.

Народився на Буджаку в родині вчителів. Працював директором школи, головою сільської ради, в апаратах районної ради та районної державної адміністрації на посаді начальника відділу. Був депутатом сільської та районної рад. Головний редактор альманахів козацтва Південноукраїнського Задністров’я „Козацький вісник” (1991-1998), „Козак” (1998-2001), „Річ про Адамівську Січ” (2001-2003), „Річ про Буджацьку Січ” (2004-2006), „Річ про Січ” (2007), „Козацтво Задністров’я” (2008). Нагороджений іменним годинником від Президента України, державними та козацькими нагородами; удостоєний звання „Кращий освітянин України” в номінації „Народе мій завжди буде” за створення навчального закладу нового типу - школи козацько-лицарського виховання. Автор 20 монографій та більше 100 наукових і науково-популярних публікацій з історії та історіографії сучасного козацтва і козацької педагогіки.

E-mail:[email protected]

@Тимофєєв В.Я. Козацький дитячий та юнацький рух.

Видавництво „Отаман”. Cвідоцтво про державну реєстрацію

Серія В01 № 394516 від 23.02.2006 р.

Замовлення № 241/11-07 від 01.02.2009 р.

м. Білгород-Дністровський.

ВІД АВТОРА.

…Лише виховуючи українця, можна виховати українця…

Історія вчить, що ефективне те, що утверджує своє. А своє у нас – козацтво – спосіб життя вільної людини, яка із зброєю в руках захищала Богом дані їй вольності й права.