Аналіз інформаційних систем управління на підприємстві (ЗАТ “Кераммаш”)

2.Освоєння технології та її адаптацію.

3.Управління використанням технології і контроль за ним.

4.Широкий трансфер технології.

5.Характеристики окремих фаз такі:

Фаза 1. Передбачається здійснення 1-2 експериментальних проектів, а також навчання споживачів.

Фаза 2. Успішно опробувань технологія застосовується для вирішення нових задач (типів задач), що виходять за рамки тих, які вирішуються на 1-й фазі.

Фаза 3. У разі успішного вирішення задач 2-ї фази у ході подальшого розвитку здійснюються: поширення застосування технології, організація управління, вдосконалення проектування і впровадження інформаційних систем. При занадто жорсткому управлінні, контролі ефективності і стандартизації має місце стагнація, що призводить до обмеження можливості інновацій.

Фаза 4. Застосування технології поширюється на інші ланки діяльності підприємства або організації.Таким чином, технології, що забезпечують можливість переходу до нових умов застосування інформаційних систем або до здійснення реструктуризації, впроваджуються поступово. Оскільки у певний момент окремі технології можуть знаходитися у різних фазах асиміляції, необхідним є додержання таких правил:

•технології, які знаходяться на 1-й або 2-й фазі асиміляції, повинні бути організаційно відокремлені від тих, що знаходяться на 3-й або 4-й фазі;

•з метою накопичення технічного досвіду при здійсненні інтеграції інформаційних технологій необхідна певна поступовість;

•на 2-й фазі може виявитися доцільним, хоча це і неефективно, розподіл технологій між споживачами із встановленням на наступних фазах більш ретельного контролю і здійсненням організаційних змін.

У 1988 р. Л. Джаз, М.Мавро і Б.Мартін на основі серії емпіричних досліджень розробили проект моделі стадій розвитку інформаційних систем з позицій використання комп’ютера кінцевими користувачами (еnd-user соmрuting), концептуально пов'язаний з моделями кінця 70-х років, які запропонував Р.Нолан.

Модель містить п'ять стадій розвитку (зрілості) у використанні обчислювальної техніки, що виділяються з позицій її використання кінцевими користувачами:

•Ізоляція. На цій стадії застосування обчислювальної техніки відрізняється примітивністю, декілька користувачів освоюють користування комп’ютера в індивідуальному порядку, за відсутності формальної підтримки з боку відповідної організації. Однак необхідність такої підтримки поступово стає очевидною, що в результаті приводить до створення формальної групи консультантів, яка називається інформаційним центром.

•Індивідуальне використання. Використання комп’ютера стає звичною складовою в роботі індивідуальних користувачів, а в окремих випадках і робочих колективів. Позиції інформаційних систем зміцнюються, діяльність стає більш систематичною і планомірною.

•Мануальна інтеграція. Обмін даними і програмами між користувачами досягає значних обсягів, здійснюючись, головним чином, на дискетах. Головним у діяльності інформаційного центру є не підтримка індивідуальних споживачів, а здійснення комплексних програм використання комп’ютера кінцевими користувачами у межах певної організації.

•Автоматизована інтеграція. Перехід до цієї стадії здійснюється з початком робіт із впровадження системи трансферу даних. Користувачами активно використовується зв'язок систем і баз даних усіх типів, що створюються як централізовано, так і індивідуальними користувачами. Інтеграційна політика в організації проводиться інформаційним центром або за його безпосередньою участю.