Предмет і завдання курсу Історія економічних учень
Як інституціоналіст Мітчелл підкреслює й інший бік пробле¬ми — соціальний, котрий розглядає як звичку одержувати й витра¬чати гроші. Цю звичку він називає рушієм економіки, яка визначає характер сучасних інститутів. Завдання економічної теорії полягає в тім, щоб вивчити взаємозв'язок між інститутами грошового госпо¬дарства й поведінкою людей.
Інституціоналізм Мітчелла був емпіричним дослідженням сучас¬ності. Широко використовуючи фактичний матеріал, статистику, він хотів не лише дати картину сучасного йому економічного розвитку, а й сподівався вирішити суперечності капіталізму. Особливу увагу він приділив аналізу циклічних коливань. Проблемою циклів займа¬лась гарвардська школа кон'юнктурознавства і, зокрема, очолюване Мітчеллом Національне бюро економічних досліджень. В основу програми досліджень було покладено працю самого Мітчелла «Еко¬номічні цикли», яку він опублікував 1913р. і (з доповненнями) 1927р. 1946р. було опубліковано книгу «Виміри економічних цик¬лів», написану Мітчеллом разом з учнем і співробітником — Арту-ром Ф. Барнсом, а 1951 р. (посмертно) — працю «Що відбувається під час економічних циклів».
Відтак можна сказати, що Мітчелл застосовує технологічний підхід до аналізу закономірностей суспільного розвитку. У цілому погляди Мітчелла були позитивно оцінені економістами й соціоло¬гами. Проте його критикували за описовий характер досліджень і брак теоретичного аналізу.
Погляди економістів, що були розглянуті, належать до раннього, або як його називають «чистого інституціоналізму»2, розквіт якого припадає на 20—30-ті роки XX ст. Економічна криза 1929—1933 рр. породила кризу неокласицизму, а інституціоналісти виступили в ро¬лі опозиції цьому напряму. Проекти реформ, що їх пропонували ін¬ституціоналісти, позначились на економічній політиці «Нового кур¬су» Ф. Рузвельта.
73 Неоінституціоналізм. Соціальний (індустріально-технологічний) інституціоналізм. Дж. Гелбрейт
Після другої світової війни відбулось відродження інституціона¬лізму на дещо інших засадах. Якщо неокласики і кейнсіанці спере-чались щодо межі втручання держави в економіку, то інституціона-лісти знайшли нові об'єкти дослідження: місце і роль в економіч¬ному житті НТР, інформації, влади, політики та ін. Соціальний (індустріально-технологічний) Інституціоналізм. Джон Кеннет Гелбрейт (1909р. нар.) — уродженець Канади, перший науковий ступінь здобув у Торонтському університеті, але більша частина його професорської і наукової діяльності пройшла у СІНА — у Каліфорнійському, Принстонському, Гарвардськом верситетах. Він відігравав активну роль у політичному житті Під час другої світової війни працював в Управлінні з контрол цінами, з 1947 р. — в Управлінні економічної політики Держа департаменту. У 1961 — 1963 рр. був послом в Індії. Гелбр своїх перших працях розробив концепцію «врівноважувальн ли», пропагував «суспільство добробуту», що дало підставу а канському історику економічної думки Селігмену не зарахов його «у табір інституціоналістів»1. Але і в працях, опубліко у 50-х рр., Гелбрейт розглядає техніку, як основу економі прогресу. А в його «Новому індустріальному суспільстві» ( знайшли найповніше відображення позиції теоретиків «індуст] ного інституціоналізму» .
74 Неоінституціоналізм. Теорія трансакційних витрат та економічна теорія прав власності Р.Коуза.Теорія трансакційних витрат. Економічна теорія прав влас¬ності. Рональд Коуз (1910р. нар.) — американський економіст англійського походження. 1991 р. він одержав Нобелівську премію за праці з проблем трансакційних витрат — «Природа фірми» (1937), «Проблеми соціальних витрат» (1960). Тоді ці публікації мало кому були відомі. А згодом про них заговорили як про епо- хальні праці, зокрема статтю «Проблеми соціальних витрат» визна- но чи не найбільшим досягненням економічної думки після другої світової війни.
Одна з найважливіших заслуг Коуза полягає в тім, що він визна- чив і запровадив у науковий обіг таку категорію, як трансакційні3 витрати (витрати на пошук інформації про ціни, попит, пошук парт¬нерів, укладання контрактів тощо). Це знаменувало появу в інститу¬ціоналізмі так званого контрактного підходу до теорії інститутів, що зумовило виникнення нової міждисциплінарної науки: поєднання права, економічної теорії та організації.
Господарська система — це своєрідно впорядкована система зв'язку між виробниками матеріальних і нематеріальних благ і по-слуг та споживачами. Координація цього зв'язку, тобто вирішення що виготовляти, як виготовляти, для кого виготовляти, може здійс¬нюватися двома способами: спонтанним, або стихійним порядком і єрархією.
Спонтанний порядок — це ринок, який виник природним шля¬хом, у процесі розвитку людської цивілізації. За умов ринкової сис¬теми інформацію щодо наявності товарів, цін на них, щодо смаків споживачів розпорошено. За цих умов інформація, необхідна суб'єктам господарювання, може передаватися лише через механізм коливання цін.