Управління інвестиційним процесом

Складовою системи прогнозування, планування і розробки програм є національні, галузеві і регіональні програми. Вони — основний засіб реалізації державної політики, пріоритетних на¬прямів економічного і національно-культурного розвитку Украї¬ни, концентрації фінансових, матеріально-технічних та інших ре¬сурсів, координації діяльності підприємств, установ, організацій та громадян з метою вирішення найважливіших загальнодержав¬них проблем. Показники заданої системи на віддаленішу перспе¬ктиву коригуються в міру розробки і прийняття планів чи про¬грам на ближчу перспективу. Порядок розробки прогнозів, планів і програм економічного і соціального розвитку України визначається Урядом України.

Передбачувані результати економічного й соціального розви¬тку України та прогнози кон'юнктури ринку використовуються при прийнятті органами законодавчої і виконавчої влади конкре¬тних рішень у галузі економічної політики та при розробці дер¬жавних програм й індикативних планів. Останні являють в умо¬вах ринкових перетворень найбільший інтерес з точки зору використання при їх розробці нетрадиційного методу планування найважливіших показників та якісних характеристик розвитку галузей економіки, регіонів тощо. В основу цього методу покла¬дені найважливіші народногосподарські макроекономічні показ¬ники (індикатори), до досягнення яких має прагнути суспільство.

Відмінними ознаками індикативного планування є:

- рекомендаційний характер показників (індикаторів) плану;

- індикатори або орієнтири, які передбачає на майбутнє дер¬жава і які досягаються за допомогою певних засобів управління — регуляторів.На державному рівні повинні впроваджуватися глобальні ін¬дикатори, як-то: валовий внутрішній продукт, національний до¬хід, рівень інфляції; стан фінансів, грошового обігу, фінансового товарного та валютного ринків; рівень межі забезпеченості, міні¬мальна зарплата та пенсії, середня зарплата; обсяги експорту та імпорту, сальдо зовнішньоекономічної діяльності; співвідношен¬ня між фондами споживання і нагромадження, показники обсягу та структури інвестицій. Досягнення цих індикативних показни¬ків повинно забезпечуватись впровадженням певних економічних регуляторів, тобто норм і нормативів податкових митних ставок, акцизних зборів, амортизаційних відрахувань, поточних витрат, пла¬нових нагромаджень у будівництві, облікових відсоткових ставок та норм обов'язкових резервів Національного банку України тощо.

Інвестиційний процес характеризується трьома групами пока¬зників: загальний обсяг інвестицій та їх структура; обсяги проек¬тно-дослідницьких робіт; обсяги будівельно-монтажних робіт.

Індикативне планування інвестицій здійснюється відповідно до головних індикаторів розвитку національної економіки та ви¬значених пріоритетів. Їх обсяг визначається відповідно до при¬рощення виробничих потужностей та основних фондів усіх виро¬бничих галузей і соцільної сфери. Таким чином, головний по¬казник інвестиційного плану (прогнозу) є введення в дію вироб¬ничих потужностей та об'єктів соціальної сфери, який визнача¬ється в натуральних одиницях виміру (тис. т цукру на рік або тис. м полотна на рік тощо).

Індикатор введення в дію виробничих потужностей узагаль¬нюється стосовно відтворної структури інвестицій, тобто підсум-^м: за рахунок нового будівництва, реконструкції та переозброєння, за винятком потужностей, вибуття яких очікується в плано¬вому періоді. Відповідно до цього індикатор введення в дію ви¬робничих потужностей у періоді Мі, що планується, може бути визначений за формулою:

де Мпп — величина виробничої потужності на початок періоду, що планується;

ΔМнб — збільшення потужності за рахунок нового будівництва;

ΔМдп — приріст потужності на діючих підприємствах за'ра¬хунок реконструкції, технічного переозброєння і розширення ви¬робництва;

Mв — зменшення потужності через вибуття застарілих не¬рентабельних виробництв.

Введення в дію об'єктів соціальної сфери визначається стосо¬вно підвищення життєвого рівня населення. Так, планований об¬сяг нового житла встановлюється, виходячи з потреби одного жителя та приросту населення в певному регіоні з урахуванням вибуття жилої площі. Таким же чином обчислюються індикатори розвитку освіти, культури, науки, охорони здоров'я тощо.