Управління інвестиційним процесом

інвестування ліквідації неперспективних, технологічно від¬сталих, заздалегідь збиткових підприємств.

Державне регулювання інвестиційної діяльності здійснюється з дотриманням послідовності наведених пріоритетів при оцінці інвес¬тиційних проектів. На мікроструктурному рівні таке регулювання здійснюється через систему нормативів і преференцій (пільг).Адекватним інвестиційній політиці повинен бути весь ком¬плекс засобів, котрі застосовуються з метою впливу на інвести¬ційні процеси. Ці засоби можна умовно поділити на змінні і по¬стійні, прямі і непрямі, з обмеженою чи загальнодержавною сферою дії та її результатами.

До змінних засобів прямого впливу з обмеженою сферою дії та отриманим результатом належать: бюджетне фінансування на безповоротній основі; бюджетне кредитування; державні га¬рантії щодо умов реалізації інвестиційних проектів; державний контракт на розробку і виконання інвестиційного проекту; розро¬бка та реалізація загальнодержавних цільових комплексних про¬грам; управління процесами приватизації з метою пошуку ефек¬тивного інвестора; часткове фінансування державою інвестицій¬них проектів у пріоритетних галузях економіки; реалізація дер¬жавою самостійно комерційних високоприбуткових інвестицій¬них проектів. Ця група засобів за своїми масштабами досить не¬значна, однак з позиції швидкого нагромадження інвестиційних ресурсів та їх оперативного використання вона найефективніша, оскільки дозволяє за короткий проміжок часу реалізувати масш¬табні інвестиційні програми, що в цілому повинно дати поштовх до початку економічного зростання. Ці засоби можуть лише сприяти поліпшенню економічної ситуації, але не визначати її.

До змінних засобів непрямого впливу із загальнодержавною сферою дії та отриманим результатом належать: бюджетно-податкова, грошово-кредитна, амортизаційна, цінова, валютна та інноваційна політика. Ці засоби формують економічний клімат в цілому та інвестиційний зокрема, хоча з точки зору швидкої мо¬білізації інвестиційних ресурсів вони інертніші, за швидкістю своєї дії— повільніші порівняно з прямими засобами.

До постійних засобів прямого впливу з обмеженою чи загаль¬нодержавною сферою дії та отриманим результатом відно¬сяться: ліцензування окремих видів робіт, стандартизація проду¬кції та експертиза інвестиційних проектів. Ця група засобів Повинна застосуватися незалежно від економічної ситуації; вона більш зорієнтована на підвищення якості розробки та виконанню інвестиційних проектів і програм.

Усі згадані засоби можуть бути деталізовані. Наприклад, та¬кий змінний засіб непрямого впливу, як фінансово-бюджетне ре¬гулювання, може забезпечувати:

• зміцнення фінансової бази місцевих органів влади за раху¬нок податкових відрахувань;

• посилення податкового впливу на підприємства і підприєм¬ців, які скорочують виробництво важливої народногосподарської продукції;

• усунення багаторазового оподаткування однієї і тієї самої виробниче-господарської діяльності;

• можливе досягнення оптимального варіанта в обмеженні суми всіх податків, що стягуються з підприємств, без різкого впливу на зменшення дохідної частини бюджету;

• створення заходами податкової політики матеріальної заці¬кавленості виробників у соціальному захисті громадян;

• побудову оподаткування на стабільній законодавчій основі. простоту сприйняття та справедливість оподаткування;

• активізацію виробництва товарів народного споживання за допомогою заходів податкової політики. Кредитне регулювання передбачає:

» удосконалення кредитних механізмів;

^ поширення практики довгострокового кредитування;

^ посилення стимулюючої ролі кредиту за рахунок диферен¬ціації відсоткових ставок;