Управління інвестиційним процесом

• зведений баланс активів і пасивів, який складається на початок і кінець першого року реалізації проекту. Графік прибутково¬сті і розрахунки до нього наводяться з урахуванням цін, які вказані у плані маркетингу;

• оцінка ризику й страхування. В цьому документі необхідно передбачити всі типи ризиків, з якими може зустрітися підприємство, що створюється, у своїй господарській діяльності. Ризики можуть бути різними — від форс-мажорних обставин до різно¬манітних законодавчих та економічних змін. Необхідно розроби¬ти заходи скорочення ризиків і мінімізації збитків, що спричине¬ні ними. Це можуть бути альтернативні програми збуту продук¬ції, матеріально-технічного забезпечення, а також страхування від ризиків у різноманітних комерційних страхових компаніях. Можна вказати, які типи страхових полісів й на які суми плану¬ється придбати.

Таким чином, у цьому розділі розробляється стратегія фі¬нансування, викладається план отримання коштів для створен¬ня або розширення підприємства, визначаються кількість цих коштів, джерела й форма їх отримання; уточнюються терміни повного повернення вкладених коштів й отримання інвестора¬ми доходу на них.

Якщо бізнес-план розробляється для діючого підприємства, необхідно навести в ньому характеристику цього підприємства та обгрунтувати доцільність його розвитку. Ці дані наводяться ;' шостому розділі бізнес-плану «Характеристика підприємства і доцільність його розвитку»:

• назва підприємства, його організаційно-правова форма, ста¬тутний капітал;

• характеристика основних фондів, включаючи їх балансову й залишкову вартість, частку активної частини, імпортне устатку¬вання, що є, вікову структуру фондів та ін.;

• виробничі потужності підприємства, його технічний рівень і характеристика основної продукції, що виробляє підприємство, із зазначенням частки, що відправляється на експорт;

• кількість працюючих на підприємстві, в тому числі управ¬лінський персонал, основні і допоміжні працівники;

• місцезнаходження підприємства з урахуванням виробничої й соціальної інфраструктур;

• фінансовий стан підприємства за матеріалами аудиторських висновків, включаючи обіг за останні три роки, балансовий при¬буток і той, що залишається у розпорядженні підприємства, за останні три роки (у тому числі звітний та очікуваний), коефіцієнт співвідношення позичкових і власних коштів;

• прізвища керівників, головного бухгалтера, адреса підпри¬ємства і банківські реквізити;

• інформація, яка не знайшла відображення в розділах, а та¬кож матеріали експертних висновків по даному проекту, які є в наявності.

4. СПОСОБИ РЕАЛІЗАЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ

Вибір способу освоєння інвестицій залежить від виду інвести¬ційного проекту, що реалізується, джерел його фінансування. Освоєння інвестицій у виробничі фонди здійснюється за допомо¬гою підрядного, господарського або змішаного способів.

Підрядний спосіб — це організаційна форма виконання робіт, виробництва продукції та надання послуг самостійними, постій¬но діючими фірмами, підприємствами та організаціями на основі підрядних договорів і контрактів між інвесторами та учасниками інвестиційної діяльності. Підрядним способом можуть виконува¬тись будь-які види робіт: будівельні, монтажні, пуско-налагоджу-вальні, науково-дослідні, проектно-досліджувальні, ремонтні.

Підрядний договір може бути укладений на виробництво пев¬ного виду й обсягу продукції (тис. шт. цегли, тис. м3 пиломатері¬алів і т. ін.), на виконання певного виду послуг (наприклад, на охорону об'єкта, оформлення установчих документів та реєстра¬цію підприємства). В інвестиційній сфері предметом підрядного договору є інвестиційний проект або частина проекту, вид або комплекс певних робіт.Підрядний спосіб продовж тривалого часу був домінуючим у галузі капітального будівництва, сприяв виокремленню будівни¬цтва у самостійну галузь матеріального виробництва, впрова¬дженню науково-технічного прогресу. Протягом тривалого часу підрядним способом виконувалось близько 90 % усього обсягу будівельно-монтажних робіт. В останні десятиліття цей спосіб почав значно поширюватися і в інших галузях народного госпо¬дарства: промисловості, АПК, транспорті та ін. Послідовно поча¬ли виникати нові модифікації цього способу: бригадний, ділян¬ковий, поточний, наскрізний, колективний та інші підряди.