Організація оплати праці на підприємстві

661Повернута в касу надлишково виплачена з/п

1.8 Методи обліку якісних показників у праці працівників на закордонних підприємствах

Облік якісних показників у праці й обґрунтування пропорцій в оплаті простої і складної праці є найважливішою складовою частиною системи матеріального стимулювання працівників. Практичним інструментом якісних показників є так звана оцінка робіт, у процесі якої разом зі складністю праці враховуються й інші фактори та умови праці, в яких виконується дана робота.

Нині оцінка робіт широко використовується не тільки для диференціації заробітної плати всередині підприємства і контролю над витратами за зарплату, а і для керування персоналу в цілому, планування і формування її основного кадрового складу.

Найбільше поширення одержала така оцінка робіт у США і Канаді, Нідерландах і Великобританії. Застосування оцінки робіт у таких країнах, як Фінляндія, ФРН і Швеція, обмежується деякими галузями, а в Японії й Австралії практично відсутні.

Основні труднощі, з якими стикаються на сучасних підприємствах, — це виявлення якісних відмінностей між окремими видами робіт, особливо там, де їх дуже багато. Рідко вдається врахувати якісні показники на базі такого критерію, як терміни підготовки спе¬ціаліста. Необхідно часто враховувати додаткові характеристики:

•рівень відповідальності;

•ступінь фізичних і розумових зусиль;

•умови праці.

Спроба визначити якісні показники в праці за допомогою термінів і типу формального навчання можуть призвести до ситуацій, коли робота, що виконується інженером, буде оцінена нижче, ніж, наприклад, робітника, що пройшов перепідготовку. Можлива й інша ситуація, коли формальна кваліфікація, за якою встановлена заробітна плата, не буде використана на даному робочому місці повністю.

Вибір того чи іншого методу оцінки залежить від числа і типів робіт, що виконуються на даному підприємстві, обсягів витрат, пов'язаних з проведенням оцінки, наявністю відповідних ресурсів, ступенів точності, які пред'явлені до оцінки та ін. Оцінка робіт по¬винна пройти дві стадії: аналіз і опис робіт. Потім починається власне оцінка робіт у по¬рядку їхньої важливості, після чого найбільш близькі групуються в розряди. Кожному з них відповідає група оплати. Конкретні розміри і діапазон тарифних ставок, окладів формуються в процесі колективних переговорів, де представлені обидві сторони — адміні¬страція і профспілка.Найскладніша і найважливіша стадія в процесі оцінки роботи — це систематизоване зіставлення робіт з метою побудови так званої ієрархії заробітної плати. Неаналітичні методи дозволяють зробити це шляхом порівняння робіт в цілому, без розкладання їх на складові елементи. До таких методів належать методи рядів і класифікаційний.

Метод рядів найпростіший, в цьому його головна перевага. Він не дає роботам кількісну оцінку, а лише показує, яка з них значніша в порівнянні з іншою. Важливим моментом у проведенні оцінки робіт при цьому методі є підбір обмеженого числа ключових видів робіт, репрезентативних і типових за функціями. Вони ранжируються в першу чергу і слугують еталонами для оцінки всіх інших. Так само як і метод рядів, класифікаційний метод не передбачає кількісної оцінки робіт ні в грошовій формі, ні в балах. Відповідно до цього методу спочатку визначаються розряди, після чого всі роботи розподіля¬ються за ними в залежності від свого змісту. Класифікаційний метод історично був широко розповсюджений для працівників розумової праці.

Найскладнішим моментом у класифікаційному методі є визначення розрядів. Вони повинні істотно відрізняться один від одного рівнем необхідної кваліфікації, стажем, відповідальністю, їх кількість залежить від змісту роботи, розміру підприємства, діапазону, функції і кадрової політики компанії.

Для більш точного розподілу робіт за розрядами оцінка важливості робіт проводиться за спеціально відпрацьованими факторами. Наприклад, у системі федеральної служби США їх вісім: складність розмаїтості робіт; ступінь самостійності у виконанні робіт; необхідність прийняття рішень; тип і ціль офіційних контактів; виробничий досвід; відпо¬відальність; знання.