Організація оплати праці на підприємстві

Нарахування заробітної плати за місяць проводиться в розрахунково-платіжній відомості. В лівій її частині проводяться нарахування, а в правій — утримання із заробітної плати і суми до видачі (типова форма №П — 49).

Підставою для нарахування заробітної плати в розрахунково-платіжній відомості є:

-табель використання робочого часу;

-штатний розпис (для посадових окладів);

-накази керівника (про надання відпусток, підвищенні розряду, звільненні з роботи та ін.);

-накопичувальні карточки (для працівників з підрядною оплатою праці);

-виконавчі листи;

-заяви працівників на різні види перерахувань із заробітної плати і т. ін.

Розрахунково-платіжні відомості підписуються керівником підприємства та голов¬ним бухгалтером із зазначенням суми і термінів виплати грошових коштів (3-х робочих днів).

По закінченні трьох днів, встановлених для виплати заробітної плати, платіжна відомість закривається двома сумами: видано та депоновано (якщо таке має місце). Де¬поновані суми касир записує в реєстр невиданої заробітної плати (ф. № П-11), після чого всі документи подаються бухгалтеру для перевірки та виписки видаткового касового ор¬деру.Суми депонованої заробітної плати вносяться в банк для зарахування на поточний рахунок підприємства.

На підставі розрахунково-платіжних відомостей складаються звіти про працю.

1.4.5. Утримання із заробітної плати

Із заробітної плати працюючих на підприємстві осіб за трудовими угодами, договорами підряду, за сумісництвом, які виконують разові роботи, вираховуються різного роду утримання.

За своїм характером вони діляться на:

обов'язкові;

утримання за ініціативою підприємства. Обов'язкові утримання — це:

податок з доходів фізичних осіб;

утримання до Пенсійного фонду;

утримання збору на соціальне страхування на випадок безробіття;

утримання збору на соціальне страхування на випадок тимчасової втрати працездатності;

утримання за виконавчими листками (аліменти);

профспілкові внески (з членів профспілки).