Огляд художніх виставок в Україні у 2005 році

Слід також зазначити, що виставка висвітлила позитивний факт подальшого розвитку анімалістики практично у всіх регіонах країни. Її, зокрема, презентували Ю. Рубан ("Глухар"), О. Шумляєв ("Птах"),

А. Балюк ("Такса"), М. Рум’янцев ("Пума") та ін. Виключно талановитий приклад у цьому плані дає скульптура О. Шевчука "Слон", де образ переданий апріорними рядами асоціативних зв’язків, при цьому залишаючись у колі традицій африканської культури: характерний малюнок народного гаптування, перегукуючись із повільно-плинним рухом об’ємів у просторі, відтворює поведінку тварини і ув’язнений з ритмікою головної мелодії самого візерунку.

Крім того Трієнале продемонструвало зростаючий творчій потенціал митців з регіонів нашої держави. Зокрема, потужно заявили про себе митці Автономної Республіки Крим. Роботи А. Липовки запам’яталися невимушеною евристичною легкістю точно знайдених просторових вирішень, де форма природно сама структурує себе за законами гармонії та краси ("Красунчик", "Композиція").Інтерпретуючи в контексті викривлення часових координат базовий комплекс ідейного історизму, що підкорив собі пластичне мислення майже кожного скульптора, не можна не згадати і про факт реактуалізації імпресіонізму та такого мало вивченого вітчизняним мистецтвознавством феномену, як інформель (від фр. – абстрактний, нефігуративний), прояви якого маніфестувалися практично на кожному кроці експозиції. Отже, як зазначали критики, вільний прояв підсвідомих або інтелектуально-свідомих імпульсів творчості, що історично належить добі європейського модернізму, продовжує бути актуальним і зараз, викривляючи лінейно-часові рамки стилістичних змін. Сьогодні відбувається надзвичайно плідна внутрішня реструктуризація скульптури, як виду образотворчості, і трієнале підтверджує креативну результативність моделювання нової системи мислення. Відвертість сучасного авторського погляду на світ і на людину використовує по праву весь накопичений культурний досвід у власних цілях. На думку критиків, саме в цьому – головна ознака нашої доби, яка продовжить власне існування і трансформацію у подальшій еволюції мистецтва, зокрема, скульптури [13].

Важливою віхою виставкового процесу 2005 року стала Всеукраїнська виставка народного малярства, що проходила у Палаці мистецтв "Український Дім". Її організаторами були Міністерство культури і туризму України та Національна спілка майстрів народного мистецтва України. Мистецтво народного живопису, яке прийшло до нас із далекого минулого і одним з функціональних призначень якого було прикрашення побуту українців, оздоблення предметів домашнього вжитку – посуду, скринь, мисників, дитячих іграшок, повертається в наше сьогодення в творчості народних майстрів. Всеукраїнська виставка народного малярства продемонструвала унікальне образне мислення, епічний склад власного світосприйняття і світорозуміння. На виставці було представлено народні картини з багатьох областей України: Закарпаття, Львівщини, Волині, Полтавщини, Київщини, Чернігівщини, Дніпропетровщини, Сумщини, Вінниччини, Кіровоградщини та ін. В експозиції відвідувачі побачили твори відомих в Україні і за кордоном митців В. Ороса (м. Ужгород), А. Рак (Полтавщина), І. Новобранця (Полтавщина), Г. Кожокаря (Запоріжжя), М. Тимченко (м. Київ),

М. Онацька (Полтавщина), М. Буряк (Київщина) та ін. Картини, представлені на виставці, створені у продовж останніх десяти років. Вони продовжують давні традиції цього виду народної творчості, привертаючи нових послідовників. Експозиція даної виставки була покликана привернути увагу відвідувачів до самобутньої і дуже давньої культури українців. Окремий жанр народного живопису було представлено картинами на склі патріархів народного мистецтва – А. Рак та

І. Сколоздрою. Особливим блиском також вирізнявся розділ художньої вишивки. Тут вражали золотого колориту козацькі рушники С. Ігнатченко із Запоріжжя, твори черкащанки О. Теліженко, киянок І. Жураківської, І. Селенко та М. Чудної. Взагалі, жанрова різноманітність, багатство і досконалість композиційних рішень були характерними для експонатів виставки. Експозиція підтвердила, що наївний живопис в його сучасному вигляді є досить вагомою сторінкою української культури [14].

2–15 листопада 2005 р. в Києві проводилася Всеукраїнська виставка образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва “Інтервернісаж”. У виставці брали участь художники різних національностей, які живуть і працюють в Україні – ветерани та учасники Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр., учасники бойових дій на територіях інших країн, діти війни.

Акція проводилася у рамках відзначення 60-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр. Захід такого тематичного спрямування здійснюється в Україні вперше. Мета виставки – сприяння розвитку мистецтва народів різних національностей України, підтримка творчості художників-ветеранів. Організаторами виставки були – Міністерство культури і туризму України, Рада національних товариств України, Національна спілка художників України, Меморіальний комплекс "Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.", Київський міський центр дозвілля за сприяння регіональних відділень Національної спілки художників України, громадських і ветеранських організацій м. Києва. Виставка “Інтервернісаж” уособлювала в собі розмаїття національного художнього мистецтва України. У понад 200 роботах образотворчого і декоративно-ужиткового мистецтва було відтворено різноманітне тематичне спрямування художників різних національностей, що характеризує Україну як поліетнічну державу [15].Значною подією мистецького життя стала художня виставка, присвячена 60-річчю Перемоги у виставкових залах Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. В експозиції було представлено понад 80 творів живопису, графіки, скульптури, воєнні зарисовки відомих українських художників – учасників Великої Вітчизняної війни. Діапазон представлених для огляду творів був досить широкий: портрети, жанрові полотна, краєвиди, натюрморти, плакати. Чільне місце в експозиції було відведено рисункам і начеркам воєнної пори, в яких майстерно відтворено героїчні події та солдатські будні [16].