Огляд художніх виставок в Україні у 2005 році

О. Кирпенко грандіозна панорамність, майже монументальність поєднана з гострою увагою до найдрібніших подробиць живого світу. Ідея єднання з природою виражається більш ("Іриси", "Море") або менш ("Риби", Ведмеді", "Берези") умовною живописною мовою. Оксана Міловзорова характеризує свою цікаву графічну серію як "імпульсивний парафраз на гігантські малюнки-катони часів сейченто" (тобто ХVІІ століття). Героїнями її малюнків, що мають цілком традиційні назви ("Три грації", "Лежачі натурниці", "Сидяча натурниця") стали величезні груші [55].

"Традиції і сучасність" – таку назву мала виставка кераміки та гончарства в столичній галереї "Гончарі". У двох галерейних залах було розміщено неймовірні вироби різних часів та стилів. У першій залі – традиційна косовська й опішнянська кераміка. В іншій – роботи сучасних майстрів, які, на думку мистецтвознавців, поривають з усіма традиціями. Сучасні майстри більш розкомплексовані. А відтак компроміс між свободою і творчістю їм вдається збалансувати легше. На виставці можна було побачити твори О. Міловзорова, О. Бланк, Б. Данилова, С. Пасічник, І. Ковалевича та ін. Важко було щось сказати про практичне застосування цих речей, але глядачі відчували справжнє естетичне задоволення від їх споглядання [56].

У цій же галереї було відкрито виставку кримськотатарських художників "Чатир-Даг". Художників запросила директор галереї

Т. Андрієнко. У пресі відзначалося, що ця виставка виявилася більш цілісною та багатою ніж минулорічна експозиція кримськотатарських художників, яка відбувалася у Спілці майстрів народного мистецтва України. На виставці було представлено майстерні килими М. Чурлу,

Н. Решатової, Ш. Баймамбетової і С. Еюпової, витончена кераміка

Р. Скибіна, вишукані гончарні вироби А. Сеїт-Ахметова, іграшки

Ш. Іллясова, карбування А. Галімова, кизилові тростини Д. Зиядінова [57].

У галереї "Грифон" привернула увагу виставка молодої художниці з Черкаської області О. Коробки під назвою "Переплетення паралелей". Більшість із п’ятнадцяти представлених експонатів породжували найтонші емоції та асоціації. Мистецтвознавці відзначали, що роботи О. Коробки тендітні й вишукані, схожі на книжні ілюстрації до дитячої книжки. Яскраво відчувався індивідуальний стиль, чітка сформованість композиції. Картини О. Коробки, зокрема, "Мрії про Схід", "Африка", Венеціанська ніч", увібрали в себе багато різних національних елементів, але в них легко відчувався український колорит [58].

Ще одним прикладом звернення галерей до творчості молодих майстрів стала виставка київської художниці В. Хайдурової в столичній галереї "Ірена". Вона представила графічні роботи останніх років. Взагалі, галерея "Ірена", яка належить відомій столичній журналістці І. Осадчій, проводить активну роботу з популяризації сучасного мистецтва. Впродовж більше десяти років у галереї відбулося понад 200 солідних виставок художників не лише України, а й СНД, Східної та Західної Європи, Китаю [59, 60].

А художня галерея "L-art" відома переважно шанувальникам і завсідникам Андріївського узвозу. Почавши з експозиції соціалістичного мистецтва, "артівці" швидко завоювали симпатії тих, хто із точністю до навпаки: хоча тут і не женуться за "особливою аурою любить не просто яскраві, але стильні, емоційні речі. Із тих, що "з приколом". І виходить ", саме в "L-art" можна відчути особливу причетність до мистецтва "на рівних". Виставки сучасного мистецтва – натхненні сюрреалізмом та епатажністю постійні гості галереї називають "як мінімум надзвичайними". Окрема "фірмова заморочка" – безкоштовні плакати із зображеннями деяких картин [61].Персональна виставка творів заслуженого художника України, лауреата Національної премії України ім. Т. Шевченка А. Антонюка відбулася в столичній галереї "Софія-А". Ця галерея, хоч і заснована нещодавно, вже здобула славу високопрофесіонального культурного закладу, де можна ознайомитися з найзмістовнішими явищами національного мистецтва. На головній виставочній стіні галереї було розташовано шість робіт майстра: "Цар Колос", "Мамині лампади", "Благословення Ангелом", "Різдво на Богополі", "Освячення Мігії", "Благочестивий Князь" – всі 2004 року виконання. Предметна стихія відображеного митцем матеріального світу, ніби складена з маленьких коштовних камінців, що на площинах полотен утворюють декоративну феєрію різнобарв’я. Всі сюжети в названих шістьох творах А. Антонюка також випливають зі святковості різних урочин людської духовності. Дорогоцінні перли, коштовне каміння, міріади квітів, сполохи сонячних плям, найрізноманітніші плоди, переливи листя усіх пір року – ось із чого втілені постаті людей, птахів і тварин, землі і рослин у "Різдві на Богополі". На думку мистецтвознавців, це – найфантастичніше полотно майстра. Філософські роздуми, причащання таїною, осягнення невловного світу тонких матерій, показ занурення всього у все, безкінечна людяність, теплота, всюдисуща краса світу, пам’ять роду й народу – ось які ідеї пронизують мистецтво А. Антонюка [62].