Огляд художніх виставок в Україні у 2005 році

Т. Яблонської. Однією із цікавих частин експозиції стало включення до неї фотоматеріалу, відбитку втраченого твору мистецтва – відомого монументального рельєфу "Стіна пам’яті" А. Рибачук і В. Мельниченка. У контексті всієї виставки творчість художників об’єднання "Живописний заповідник" отримав місце завершального явища, своєрідного підсумку живописних шукань в українському мистецтві. Роботи М. Гейка,

П. Лебединця, Т. Сільваші, М. Кривенка, що були представлені в залі сучасного живопису, об’єднувало не лише занурення в специфічну живописну проблематику тонових зіставлень, пластичної фактури та ін. В основі їхнього художнього мислення – відчуття ірраціоналістичності кольору, який неможливо обмежити рамками, сформулювати та визначити. Виставка завершувалася залою графіки другої половини ХХ століття, експозиція якої розгорталася навколо двох центрів. Один із них створювався роботами Г. Якутовича, творчі здобутки якого надихаються любов’ю до рідної землі. Інший центр залу – роботи Д. Нарбута. При всій різнохарактерності шукань цих майстрів, їх роботи можна вважати розкриттям національного духу в мистецтві, від зовнішніх атрибутів національного вбрання до енергетики традиційного ритуалу. На сходах до другого поверху експонувалася картина О. Голосія "Так". Навколо змісту цього твору може бути багато коментарів та інтерпретацій, але найважливіша якість – чуттєвість – споріднювала його з усіма характерними прикладами українського мистецтва, представленого на виставці. Місія проекту "ХХ століття" у художньому процесі багатозначна. Це й імпульс для мистецтвознавчих роздумів, і ще одне нагадування про музей як солідний виставковий інститут непересічного значення для держави. Не випадково лозунгом проекту став вислів "У нас так багато (мистецьких творів), що нам нема де експонувати!" Взагалі Національний художній музей проводить активну виставкову діяльність, випробовує сучасне музейне обладнання, експериментує з освітленням, оригінальними експозиційними прийомами, постійно звертає на себе увагу суспільства [44].

Ще однією примітною акцією Національного художнього музею України стала виставка творів Г. Якутовича – народного художника України, академіка Академії мистецтв України, лауреата Національної премії України ім. Т. Шевченка, професора Академії мистецтв України, художника-постановника знакових кінострічок "Тіні забутих предків" та "Захар Беркут". Експозиція присвячувалася 75-річчю від дня народження видатного українського художника. Концепція виставки полягала в тому, щоб показати шлях від перших задумів і начерків до остаточного результату – великих циклів книжкових ілюстрацій до „Повісті минулих літ”, „Слова про Ігорів похід”, творів І. Франка, М. Гоголя, В. Стефаника та художнього рішення фільмів [45].До творчості Г. Якутовича звернувся й Музеї книги і друкарства України. В експозиції були також представлені твори члена-кореспондента Академії мистецтв України С. Якутовича. Виставка проводилися в рамках мистецького туру (Львів, Івано-Франківськ, Кам’янець-Подільський, Тернопіль, Київ). Експоновані роботи Г. Якутовича були присвячені Карпатам та їх мешканцям, учасникам зйомок фільму С. Параджанова "Тіні забутих предків". С. Якутович представив на виставці цикл творів під назвою "Мазепіана". Це – образне втілення тридцятирічних творчих пошуків, філософське осмислення й художнє осягнення української історії. У пресі відзначалося, що експозиція робіт Г. та С. Якутовичів створена з великою довірою до глядача, надією на те, що мистецтво може змусити нас зупинитися, вслухатися в себе, у свій час, побачити його очима митців [46].

Серед інших помітних виставок у столичному Музеї книги і друкарства України була експозиція гравюр на склі А. Мантули. Він розробив оригінальний метод і створив спеціальну апаратуру для гравірування на склі. Доробок А. Мантули – відтворення класичних шедеврів мистецтва, переважно стародавніх майстрів. Завдяки своїй ексклюзивній техніці, автор передає те, що було створено геніальними митцями. Значну цікавість викликали і його гравюри із зображенням лаврських храмів. Всього на персональній виставці А. Мантули було представлено близько 40 робіт [46].

У Національному музеї Тараса Шевченка з великим успіхом пройшла художня виставка живопису і скульптури "Свою Україну любіть…". В експозиції було представлено твори двох відомих українських митців – народного художника України, академіка мистецтв, лауреата Національної премії ім. Тараса Шевченка М. Стороженка та народного художника України, академіка мистецтв А. Куща. Організатором виставки виступив благодійний фонд "Мистецтво без кордонів". Тематика представлених творів була пов’язана з життям і творчістю Т. Шевченка, з тими історичними персонажами, до яких звертався поет. М. Стороженко представив ілюстрації до "Кобзаря", що був виданий у його оформленні у видавництві "Дніпро" 2004 року. Це кольорові сторінки багатофігурної композиції монументального плану, виконані у бароковому стилі, а також супровідні авторські тексти художника до них, віршовані і невіршовані, стилізовано написані на тонованому папері, що передавали індивідуальне асоціативне прочитання поезій Т. Шевченка. А Кущ показав станкову пластику – рельєфи, горельєфи, пласти, круглу скульптуру в гіпсі, бронзі та міді, тематика яких чи прямо, чи асоціативно пов’язана з Т. Шевченком ("Т.Г. Шевченко", "Писав я вірші в бур’янах", "Гайдамаки", "Катерина" та ін.). Більшість із них автор подарував Національному музею Т. Шевченка. Дует двох митців, які працюють у різних жанрах та техніках і кожен по-своєму осмислює та інтерпретує творчість Т. Шевченка, створював поліфонію відчуттів, настроїв та асоціацій [47, 48, 49].