Огляд художніх виставок в Україні у 2005 році
У галереї Національного заповідника „Софія Київська” пройшла виставка робіт української художниці Лесі Лотиш, яка працює в оригінальному стилі "під антикваріат", – пейзажі, натюрморти, ковка й меблі, розписані вручну. Роботи художниці користуються значним попитом у колекціонерів. Десятки картин художниці вже перебувають у приватних колекціях за кордоном [63].
"Мистецька палітра Волині" – під такою назвою працювала виставка в галереї Українського фонду культури. Тут було представлено понад 50 робіт близько 30 волинських художників, що показали розмаїття думок, технік, стилів і відтворили багатство мистецького спектра краю. До участі в експозиції було залучено як професійних, так і самодіяльних художників. Твори, представлені на виставці, були написані на пленері, який щорічно проводить Ковельська галерея мистецтв на озері Пісочне Старовижнівського району до Дня незалежності України. В організації виставки активну участь взяло міжнародне громадське об’єднання "Волинське братство" [64].
У галереї Національного університету "Києво-Могилянська академія" за сприяння артгалерей України проходила виставка картин миколаївських художників під назвою "Південна парадигма". Організаторами виставки стали миколаївські галереї "На Спасской, 45", "Степ-арт" та творче об’єднання "Дом Бахтов" (Миколаїв). Миколаївські художники покладали на цю акцію великі сподівання. Деякі учасники взагалі вважали її знаковою, бо відтепер ними знайдені початки й витоки миколаївської культури. А значить, їхні роботи отримають потужний імпульс для розвитку і своє неповторне обличчя. На думку критики, до шукань миколаївців потрібно було ставитися терпляче, з розумінням та повагою [23].
Також у галереї мистецтв Національного університету "Києво-Могилянська академія" відбулася виставка заслуженого діяча мистецтв України В. Чебаника. У мистецькому світі В. Чебаника знають як визначного майстра книжкової графіки, у доробку якого численні інтерпретації образів класичної літератури, а також портрети видатних діячів культури минулого, розробки в царині геральдики та атрибутики. В експозиції було представлено гравюри на пластику та офорти: портрет Лесі Українки та ілюстрації до її драми "Камінний господар", обкладинки до книжок "Нічні роздуми старого майстра" М. Бажана, "Десь на дні мого серця" П. Тичини, "Так ніхто не кохав" В. Сосюри [65].
Традиційно цікавою стала виставка робіт Людмили, Ігоря та Юлії Ковалевичів у "Галереї 36". Майстри представили нестандартну кераміку – оригінальний погляд на знайомий матеріал. А виставка "12 стільців" у галереї "Арт-блюз" стала варіацією на теми меблів. Дюжина художників та скульпторів цілком серйозно поставилися до заданої теми. Навіть сюрреалістичні поєднання стільця із зубатою рибиною під сидіннями чи декорування мушлями не сприймалися як фальшиві чи надумані. А деякі роботи цілком заслуговували на те, щоб брати участь у конкурсах [66].Яскравою подією мистецького життя став вернісаж до Дня Києва. У трикілометровий "Великий київський творчий шлях" об’єдналися 8 галерей вулиці Костьольної і 17 – Андріївського узвозу. Організатором акції стала галерея "Грифон". У незвичному вернісажі, який починався на майдані Незалежності, а закінчувався біля Контрактового будинку на Подолі, можна було побачити численні роботи сучасних українських митців. Тут експонувалися твори живопису та скульптури вже знайомі по виставкам у галереях, та численні нові роботи. До акції підключилися й актори з Національного університету "Києво-Могилянська академія": "великим шляхом" вверх-униз мандрував театральний "Караван мистецтв". Також у рамках акції було відзначено 10-річчя галерей "Грифон" та "Акварель" [67].
Про виставки у галереях можна говорите ще дуже довго. Але звісно, діяльність художніх галерей не вичерпує всієї різноманітної палітри мистецького життя на теренах нашої держави. Численні колективні та індивідуальні виставки проходили у музеях та виставкових залах у всіх регіонах України.
Зокрема, показовою була виставка, присвячена 15-річному ювілею Рівненської організації НСХ України. Особливого колориту вернісажу надало поєднання експозиції художніх творів – зимових пейзажів, жанрових картин, християнсько-біблійних сюжетів, робіт ужиткового мистецтва та скульптури – з культурно-етнографічним дійством із колядками та щедрівками, традиційними різдвяними привітаннями, яке організували студенти Рівненського інституту слов’янознавства та аматорські колективи області. В експозиції було репрезентовано роботи різних стильових напрямків та творчих манер, серед яких були досвідчені майстри, зокрема, Р. Звягінцев, А. Мартиненко, В. Пєтухов, П. Подолець та ін. Представлені пейзажі тонко передавали природу Полісся з її мінливим перебігом півтонів, світла, кольорів. Композиційною зібраністю та колористичною настроєністю середовища визначалися картини
О. Самчука, М. Ліханова, В. Наумця, М. Кунделя, М. Гуменюка. Влучним пластичним ритмом полонили скульптурні композиції М. Сівака,
В. Чернієнка, М. Йориша. Тональною гармонією вирізнялися філософські за змістом текстильні роботи Т. Лукашевич, градаціями відкритих кольорів вражали виконані за народними традиціями гобелени П. Липової. Візуальний образ виставки мав широку амплітуду естетичних, символічних та семантичних шарів вона стала прикладом художніх пошуків на стику минулого і майбутнього [68].