Викладання економічних дисциплін в школі (на прикладі теми «Фінансові установи та їх функції»)

Основне призначення як лекції, так і уроку – це гнучке управління пізнавальною діяльністю учнів, що сприяє становленню їхньої особистості. Відрізняються вони насам-перед тривалістю і віком тих, хто навчається. Проте зараз існують дві тенденції, що збли-жують ці організаційні форми навчання: в лекції все більше використовують активні, “урочні” засоби – закріплення, опитування тощо, а уроки часто об”єднуються, наближаю-чись тривалістю до лекцій.

Існує велика кількість інтерактивних технологій, які активізують навчальний процес з метою розвитку практичних знань і навичок. Ці технології можуть носити самостійний характер або бути частиною традиційних технологій у навчанні.

Традиційним засобом активізації процесу навчання є проведення дискусій. Це одня з найдавніших форм організації навчання. Безумовно вона потребує певної методичної підготовки, тому вчитель економіки, як і кожна освічена людина, має володіти методикою ведення дискусії. А для того, щоб зробити обговорення проблем творчим, потрібні доброзичливі взаємини в колективі, повага до думки кожного, готовність винести будь-яке серйозне питання на колективне обговорення.

У дискусії розрізняють такі етапи: сприйняття предмета дискусії, його аналіз і оцінка, прийняття рішення. На кожному етапі по-різному можуть виявлятися психологічні й інтелектуальні здібності людини.

Найбільш поширеною технологією “активного навчання” є “кейс-метод” або ситуаційний аналіз. Він заключається в тому, що учасник знайомиться з описом організаційної проблеми, самостійно аналізує ситуацію, діагностує проблему, висуває свої ідеї та рішення в дискусії з іншими учасниками.

Ситуація – це сполучення умов і обставин, які необхідні для вирішення конкретної проблеми. В залежності від характеру подання матеріалу використовуються ситуації-ілюстрації, ситуації-оцінки і ситуації-вправи.

Традиційний аналіз конкретних ситуацій розвиває аналітичне мислення, практичні навички роботи з інформацією. Структурування, ранжування проблеми долає стереотипи мислення, вчить приймати рішення і стимулює інновації. Аналіз конкретних ситуацій – зручний тип, що потребує значно менше часу, ніж інші навчальні технології.

Існує три види занять аналізу конкретних ситуацій:

-метод кейса;

-метод інцидента;

-метод програвання ролей або інсценування.Також в економічному навчанні широко використовуються різні методики “моз-кового штурму” (або “мозкової атаки”). Це метод розв”язування невідкладних завдань за дуже обмежений час. Суть методу полягає в тому, що необхідно висловити найбільшу кількість ідей за короткий час, обговорити та здійснити їхній відбір. Цей метод використовується для розвитку творчих здібностей або для розв”язання складних про-блем.

Ефективним способом активізації процесу навчання є проведення економічних ігор. Гра, як метод навчання, дозволяє ніби насправді пережити певну ситуацію. Це один із дійових способів повернути навчання лицем до конкретної людської практики. У грі втілюється основна формула педагогічної творчості: первісне абстрактне знання перетворюється на конкретне переживання. Тут формується співпричетність, співпереживання та самооцінка. Гра – це насамперед дія. А у житті – це запорука успіху, адже мало кого цікавить, як людина знає теорію, мають значення тільки її дії в різних ситуаціях.

У практиці економічної освіти найбільщ відомі ділові ігри, тренінги, аналіз ситуацій, розробка колективних проектів у малих групах, методика колективного плану-вання курсу, організаційно-діяльнісні ігри тощо.

2.3. Оцінювання і контроль, самостійна робота та реко-мендована література.

Навчання – це самоосвіта, яка грунтується на самостійній роботі учнів. А завдан-ня вчителя – розвивати здібності дитини, визначати напрямки самостійної діяльності: вчи-ти так, щоб навчити діяти. Це особливо актуально для економічних знань, оскільки вони мають стати складовою життєвої практики людини.