Викладання економічних дисциплін в школі (на прикладі теми «Фінансові установи та їх функції»)

-кредитні (надання позичок);

-постачання готівки (грошей);

-безготівкові перекази.

2)Фінансування державних витрат.

3)Проведення грошової політики.

4)Грошова емісія, тобто друкування грошей.

Функції комерційного банку:

1)депозитні;8) брокерство;

2)кредитні;9) страхування;

3)трансакційні депозити;10) акредитив (кредитні листи);

4)факторинг;11) інвестування;

5)лізинг;12) консалтинг (консультації);

6)траст;13) андеррайтінг (гарантування

7)обмін валюти;розміщення).

Давайте звернемося до наших "працівників" для роз'яснення цих послуг.

"Заступник директора "

(Історія банківської справи)

Людей, котрі позичали гроші в кредит, раніше називали лихварями. Історія лихварства дуже цікава. Перші лихварі діяли вже тоді, коли навіть грошей не було. Стародавній грецький поет Гесіод, котрий жив у VII-VIII ст. до н.е., згадував про лихварів приблизно за 100-200 років до появи перших монетних систем в Елладі. Перші позички давалися на-турою: зерном, тваринами. До речі, поняття поняття "давати в ріст" виникло саме тому, що лихвар позичав маленьке теля, а натомість йому повертали дорослого, тобто з нату-ральним приростом. Лихварі зазвичай працювали на ринках: брали гроші на зберігання, сплачували покупки від імені вкладників, переводили гроші до Інших місць, засвідчували торові угоди.

Життя лихварів було складним. Наприклад, за давньоримським законодавством вони вважалися безчеснішими і порочнішими за злодіїв. Якщо злодія штрафували на суму вдвічі більшу за вкрадену, то лихвар мав сплачувати штраф у розмірі, вчетверо більшому з огляду на отримані відсотки. У місті Піза (Італія) рішенням міської общини лихварям було заборонено проживати на території міста, судді не мали права вислуховувати їхні скарги, а громадянам надавати притулок. У статуті міста Верони було записано, що лих-варям вхід до міста заборонений. У Голландії їх не допускали до причастя. В деяких країнах громадянам заборонялося займатися лихварською діяльністю. Тому значна кількість лихварів була іноплеменниками та іновірцями.

Згодом до лихварської діяльності залучилося духовенство. У Греції першими банківськими установами були храми. На Русі до нашестя татаро-монголів найбільшими "банками" вважалися собор Святої Софії у Новгороді, Кирило-Білозеоський та Юр'євський монастирі. На території Європи лихварські операції здійснював здебільшого орден Тамплієрів (Храмовників).