Вільні економічні зони і ТПР у ринковій трансформації економіки України
Метою створення ТПР є формування нових та реанімація Існуючих робочих місць шляхом залучення іноземних і національних інвестицій під пільгові митні, валютно-фінансові, податкові та інші умови економічної діяльності.
Згідно згаданого закону спеціальний режим інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку у Волинській області запроваджується з метою залучення інвестицій у пріоритетні галузі виробництва для створення нових робочих місць та працевлаштування працівників, які вивільняються у зв'язку із закриттям, реструктуризацією та перепрофілюванням гірничодобувних та інших підприємств, для впровадження новітніх технологій, розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, збільшення обсягів високоякісних товарів та послуг, створення сучасної виробничої, транспортної та ринкової інфраструктури, ефективного використання природних ресурсів [7].
Така ж зона приоритетного розвитку, згідно Закону України "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку та спеціальну економічну зону "Порт Крим" в Автономній Республіці Крим" створюється в Криму.
Згідно ст. 2 згаданого Закону метою запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку та створення спеціальної економічної зони "Порт Крим" в Автономній Республіці Крим є залучення інвестицій у сферу виробництва, охорони здоров'я, відпочинку та туризму, сільське господарство для збереження існуючих і створення нових робочих місць, впровадження новітніх технологій, розвитку зовнішньо¬економічних зв'язків, збільшення обсягів високоякісних товарів та послуг, створення сучасної виробничої, транспортної та ринкової інфраструктури, збереження й ефективного використання природних ресурсів [8].
Актуальність створення вільних економічних зон в Україні визначається системою факторів, які умовно можна розділити на такі групи: економічні, ідеологічні, управлінські [16, 474].
До економічних факторів відносяться: неефективність існуючого методу управління економікою, необхідність радикальних змін в господарській політиці, низька продуктивність державних підприємств, значний тягар бюджетного дефіциту та боргу, численні інвестиційні програми, що фінансуються за рахунок бюджету країни.
До ідеологічних факторів належать: зміни ключових принципів, що лежать в основі управління економікою, а саме, відмова держави від виконання нехарактерної для неї ролі виробника і постачальника всіх видів продукції, а також від політики, яка стримує індивідуальну свободу і стимулює монополізм, обмежує можливий вибір покупця.
Не можна не брати до уваги і групи причин, пов'язаних з необхідністю зміни стилю управління. Високий рівень державної власності в країні породжує громіздкі, неефективні бюрократичні структури, які з часом перетворюються в "державу в державі", працюючи на власний достаток, посилення своєї влади.
Саме з цих причин такі територіальні утворення, як ВЕЗ, стають важливим, досить таки мобільним елементом ринкової трансформації. Метою застосування ВЕЗ є створення нових робочих місць, розширення експортної бази, поліпшення платіжного балансу країни, ефективне використання місцевих ресурсів, стимулювання ринкових перетворень. Світовий досвід підтверджує, що використання ВЕЗ – ефективний засіб для залучення в країну іноземних інвестицій, створення пільгових умов їх функціонування.
Треба зазначити, що Україна, займаючи вигідне географічне положення в Європі, далеко не повною мірою використовує транскордонне співробітництво для розв'язання своїх соціально-економічних проблем. Зокрема, це стосується і зовнішньоекономічних зв'язків. Розвиток прикордонної регіональної кооперації як одного з конкретних шляхів інтеграції в загальноєвропейський процес на макрорівні передбачає розподіл влади між центром і адміністративними територіями, що дає можливість оперативніше реагувати на потреби ринку, в тому числі в рамках відповідного транскордонного об'єднання [16, 475].Національна економіка і регіони за рахунок залучення Іноземного капіталу отримують такі вигоди: більш раціональне використання місцевих природних ресурсів; впровадження нових технологій; розвиток торгово-експортних операцій, виробництво товарів на експорт; структурна перебудова національної і регіональної економіки; піднесення рівня зайнятості населення, створення робочих місць, зниження рівня безробіття; підвищення добробуту населення, насичення внутрішнього ринку ВЕЗ високоякісними товарами; створення сприятливих умов для міжнародного кредитування; отримання нових джерел фінансування; широкі можливості для підготовки і перепідготовки висококваліфікованих кадрів; розвиток зовнішньоекономічних зв'язків; соціально-економічне піднесення регіону.