Вільні економічні зони і ТПР у ринковій трансформації економіки України

–багатопрофільне обслуговування вантажів та транспортних засобів;

–складування, обробка, збереження вантажів;

–торгівельне обслуговування [16, 501].

Всі технологічні рішення побудовані таким чином, щоб забезпечити гнучкість та універсальність виробничної системи. високий рівень автоматизації та використання комп'ютерної техніки, прогресивних технологій. Аналіз дає змогу виявити основні країни відправлення (надходження), способи транспортування та форми (види) вантажів, зокрема:

–товари, матеріали та продукти мають надходити з країн Західної, Центральної Європи та країн СНД.

–за характером походження товари, матеріали та вантажі відносяться до: сільськогосподарських продуктів, сировини, нафтопродуктів, машин, обладнання, електроніки, товарів широкого вжитку і т.д.

–форми товарів та матеріалів, які надходитимуть та відправлятимуться, – диверсифіковані: контейнери, європіддони, ящики, картонні коробки, мішки, цистерни, бочки, інші різновиди тари.–засоби транспортування – залізничний (європейська – 1435 мм, широка колія – 1524 мм) та автомобільний транспорт. Загальна схема побудови та реалізації проекту Інтерпорту складається з шести основних фаз: попереднє вивчення, планування, проектування, розміщення контрактів, будівництво та комплектація, виробнича експлуатація. Кожна фаза характеризується об'єктом, формальним (конструктивним) рішенням, комплексом необхідних дій, терміном здійснення та календарною прив'язкою до поточного часу[16, 501].

У складі комплексу "Інтерпорт-Ковель" передбачені складські приміщення та вантажні пристрої для роботи з великогабаритними, довгомірними, тарно-пакувальними, контейнерними вантажами, а також для самохідної автотехніки. Крім того, передбачено організацію ділового центру, необхідного для налагодження ділових зв'язків, надання необхідних сервісних послуг. З врахуванням поступового зростання обсягів та розширення номенклатури вантажів передбачено послідовне розширення Інтерпорту.

За попередніми розрахунками, будівництво Інтерпорту на базі Ковельського залізничного вузла (ст. Вербка), на перетині 5 важливих залізничних напрямків з орієнтацією на обробку контейнерних вантажів, дасть змогу переорієнтувати до 15 % контейнерів, що зараз, як правило, відправляються більш довшим шляхом (через Брест) на Польщу і через неї – в інші країни Європи. При цьому в Інтерпорті планується обробляти до 11915 контейнерів за рік, у тому числі до 77% з них надходитиме залізницею (4587 вагонів за рік) 1 23% – вантажними автомобілями (2740 автомобілів) [16, 502].

Орієнтація в першу чергу, на обслуговування контейнерних вантажів у цьому проекті є пріоритетною, оскільки формує відповідну спеціалізацію Інтерпорту, що дозволить йому не створювати неефективної конкуренції іншим залізничним станціям на українсько-польському кордоні.

Окремо слід виділити народногосподарську ефективність створення і функціонування транспортно-складського центру "Інтерпорт-Ковель", яка утворюється за рахунок: щорічних валових податкових платежів до державного бюджету (податок на прибуток, податок на дивіденди, відрахування у Фонд соціального страхування і пенсійний фонд); додаткових надходжень до державного бюджету за рахунок залучення до ефективного обороту частини державної власності на умовах, встановлених Фондом державного майна України (дивіденди на акції акціонерів з державною формою власності): економічних результатів опосередкованого впливу ТСЦ, пов'язаних з глобальним обслуговуванням вантажопотоків підприємствами державної залізниці та митними службами на зовнішніх кордонах України (додаткові доходи залізниці, додаткові суми митних зборів), які в сукупності становлять сумарні державні надходження від функціонування ТСЦ [16, 503].

Соціально-економічні наслідки діяльності Інтерпорту у відношенні до регіону розташування (м. Ковель) оцінювались за таким позиціями:

–створюються передумови для значної активізації підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності в регіоні, в тому числі за рахунок налагодження виробничих зв'язків, обслуговування ТСЦ (побутового, комунального, фінансово-кредитного) та формування технологічних зв'язків (з постачальниками сировини для первинної обробки вантажів, фірмами з технічного обслуговування виробничого обладнання і т.п.).