Вільні економічні зони і ТПР у ринковій трансформації економіки України

інших регіонів12,3

Разом з вирішенням економічних, соціальних і специфічних проблем буде вирішена і екологічна проблема (закінчиться будівництво третьої черги очисних споруд).

Отже, введення в дію спеціального режиму інвестиційної діяльності сформує умови для початку інвестиційного процесу, що згодом стане самопідтримуваним і дасть змогу з мінімальним навантаженням на державний бюджет вирішувати нагальні проблеми міста.

ВИСНОВКИ

Отже, у подоланні економічної кризи, в розвитку ринкових відносин важлива роль належить регіонам, де реалізується безпосередньо ринкова політика, тобто формується регіональна політика ринкової трансформації (РПРТ). Але втілення її в життя в значній мірі визначається регіональними факторами і передумовами, які сприяють або розвитку ринкових відносин або гальмують його і впливають на реалізацію РСЕП.Розвиток зовнішньоекономічної діяльності України в умовах розширення ЄС за рахунок країн Центральної і Східної Європи може мати значні перешкоди. Коли західний кордон України стане кордоном безпосередньо з ЄС, значно зміняться умови зовнішньої торгівлі, транскордонного співробітництва. В значній мірі реалізації зовнішньоекономічної політики України в цих умовах будуть сприяти Єврорегіони і ВЕЗ.

Як свідчать результати досліджень, на сьогодні вже склався єдиний підхід до визначення поняття ВЕЗ, яка представляє собою частину національної території країни, на якій встановлюється спеціальний правовий режим економічної діяльності та порядок застосування законодавства, що орієнтований на посилення зовнішньоекономічних зв'язків шляхом активного стимулювання процесу залучення іноземного капіталу. Такого типу територіальні утворення стали важливим генеруючим елементом структурних перетворень у світовій економіці.

ТПР – територія пріоритетного розвитку – територія, на якій склалися несприятливі соціально-економічні та екологічні умови, незадовільний стан зайнятості населення і на якій запроваджується спеціальний режим інвестиційної діяльності для створення нових робочих місць.

Метою створення ТПР є формування нових та реанімація Існуючих робочих місць шляхом залучення іноземних і національних інвестицій під пільгові митні, валютно-фінансові, податкові та інші умови економічної діяльності.

Актуальність створення вільних економічних зон в Україні визначається системою факторів, які умовно можна розділити на такі групи: економічні, ідеологічні, управлінські [16, 474].

До економічних факторів відносяться: неефективність існуючого методу управління економікою, необхідність радикальних змін в господарській політиці, низька продуктивність державних підприємств, значний тягар бюджетного дефіциту та боргу, багаточисленні інвестиційні програми, що фінансуються за рахунок бюджету країни.

До ідеологічих факторів належать: зміни ключових принципів, що лежать в основі управління економікою, а саме, відмова держави від виконання нехарактерної для неї ролі виробника і постачальника всіх видів продукції, а також від політики, яка стримує індивідуальну свободу і стимулює монополізм, обмежує можливий вибір покупця.

Не можна не брати до уваги і групи причин, пов'язаних з необхідністю зміни стилю управління. Високий рівень державної власності в країні породжує громіздкі, неефективні бюрократичні структури, які з часом перетворюються в "державу в державі", працюючи на власний достаток, посилення своєї влади.

Саме з цих причин такі територіальні утворення, як ВЕЗ, стають важливим, досить таки мобільним елементом ринкової трансформації. Метою застосування ВЕЗ є створення нових робочих місць, розширення експортної бази, поліпшення платіжного балансу країни, ефективне використання місцевих ресурсів, стимулювання ринкових перетворень. Світовий досвід підтверджує, що використання ВЕЗ – ефективний засіб для залучення в країну іноземних інвестицій, створення пільгових умов їх функціонування.