Реклама в системі міжнародного маркетингу (ДП “Тівей Україна”)

•другому – залучення споживачів поліпшенням якості, упаковки товару, післяпродажних послуг;

•третьому – активне просування товару, звертання уваги споживачів на окремі оригінальні його атрибути;

•четвертому – просування товару через посередників;

6Стратегія змін витрат на комунікації:

•на першому – значні витрати за інтенсивного маркетингу, мінімальні – за пасивного;

•другому – зростання загальних витрат на товаропросування;

•третьому – зниження загальних витрат на товаропросування;

•четвертому – згортання витрат.

Така класифікація дає змогу успішно опрацьовувати комплекс заходів із рекламування на базі науково обгрунтованої методології. Ясна річ, що на практиці (особливо у спотворених умовах українського ринку) можливі значні відхилення від теоретичних моделей.

Цілі рекламування.

За цією ознакою реклама поділяється на інформативну, умовляюючу, нагадуючу та інформаційну (рубричну).

Інформативна реклама – це розповідь про новинку або нове використання інформативного товару, інформування про зміни в цінах, пояснення принципів дії товару, опис послуг, що надаються, спростування неправильних уявлень про товар чи імідж фірми.

Умовляюча реклама має на меті стимулювати покупця перейти на купівлю товару фірми-рекламодавця, при чому негайно. Як правило, в її основу покладено точний аналіз попиту і ринкових цін на аналогічні товари.

Мета нагадуючої реклами цілком відповідає її назві. Вона має підтримувати освідченість споживачів про те, що такий товар існує, про його характеристики й особливості, нагадувати, де його можна придбати, а також сповіщати про післяпродажний сервіс.

Інформаційна (рубрична) реклама – це звичайна інформація про розпродаж за зниженими цінами.

Інтенсивність реклами.

За цією ознакою розрізняють рекламу низької, середньої та високої інтенсивності. За низькоінтенсивної реклами користуються від часу до часу якимись одним каналом інформації, за середньоінтенсивної – теж час від часу, але вже кількома каналами, за високоінтенсивної - постійно користуються багатьма каналами передачі інформації.

Тип рекламодавців.

Рекламодавцями вважаються приватні особи, приватні та державні фірми й організації, які використовують засоби масової інформації для досягнення цілей маркетингу, табл.1. Фірми та організації, що рекламують, відрізняються від тих, що не рекламують, тим, що перші вкладають гроші в придбання часу або місця в засобах масової інформації, а другі - не користуються цими засобами.

Рекламодавці різняться за ринками (споживачами), що їх вони обслуговують, за товарами та послугами, які вони виготовляють (надають), та за тими засобами масової інформації, які вони використовують.

Рекламодавці можуть бути членами таких ринків: