Визначення основних функцій менеджменту і їх взаємозв’язку в межах циклу менеджменту
59.Визначення поняття “комунікації” в управлінні. Необхідні умови для комунікації. Модель процесу комунікації.
У вузькому розумінні комунікація – це процес обміну інформацією (фак-тами, ідеями, поглядами, емоціями тощо) між двома або більше особами. Проте сам факт обміну інформацією ще не свідчить про комунікацію, оскі-льки інформація, що передається, може бути незрозуміла для того, хто її отримує.
В теорії управління під комунікацією розуміють процес обміну інформа-цією між двома або більше особами, який забезпечує їх взаєморозумін-ня.Для здійснення процесу комунікації необхідні, принаймні, 4 умови: на-явність щонайменше двох осіб: ідправника – особи, яка генерує інфо-рмацію, що призначена для передачі; одержувача – особи, для якої приз-начена інформація, що передається; наявність повідомлення, тобто закодованої за допомогою будь-яких символів інформації, призначеної для передачі;наявність каналу комунікації, тобто засобу, за допомогою якого передається інформація; наявність зворотного зв’язку, тобто процесу передачі повідомлення у зворотному напрямку: від одержувача до відправника. Таке повідомлення містить інформацію про ступінь сприйняття й зрозумілості отриманого повідомлення.
У процесі комунікації, вирізняють наступні етапи: формування концепції обміну інформацією; кодування та вибір каналу; передача повідомлення через канал; декодування; усвідомлення змісту ідеї відправника; зворотній зв’язок.
60.Характеристик етапів процесу комунікації (сутність; фактори, що забезпечують ефективну реалізацію).
1. На етапі формулювання концепції обміну інформацією відправник вирі-шує, яку саме інформацію він бажає зробити предметом комунікації. При цьому відправник має: а) знати мету комунікації (чого він намагається до-сягти);б) усвідомлювати відповідність концепції комунікації конкретній си-туації (доречність обміну інформацією з іншою особою).2. Кодування – процес перетворення концепції комунікації у повідомлення за допомогою слів, інтонацій голосу, рисунків, жестів, виразів обличчя то-що. Повідомлення є реальним продуктом процесу кодування інформації. Результативність кодування залежить від: здібностей відправника коду-вати інформацію для обміну; ставлення відправника до інформації, яка кодується; ступеню обізнаності відправника про інформацію, що кодується; соціокультурного середовища, в якому знаходиться відправник.
На цьому ж етапі вибирається канал комунікації – засіб, за допомогою якого передається інформація. На вибір каналу комунікації впливають такі фактори: тип символів для кодування інформації;характер повідомлення; вагомість і привабливість каналу для одержувача; конкретні переваги (не-доліки) того чи іншого типу каналу.
Для підвищення результативності комунікації рекомендується використо-вувати два або більше каналів для передачі одного і того самого повідом-лення.
3. Передача повідомлення по каналу є доставка повідомлення від відпра-вника до одержувача. На цьому етапі суттєвим є вплив перешкод ("шу-мів"). Перешкоди – це все, що спотворює (викривлює) сутність або зміст повідомлення. Вони практично завжди супроводжують комунікації. Діяль-ність менеджера з управління комунікаціями багато в чому пов’язана із з’ясуванням причин шумів і послабленням їх впливу на комунікацію.
4. Декодування означає переклад отриманого повідомлення у форму, зрозумілу для одержувача. Коли символи, обрані відправником, мають одне і те саме значення для одержувача повідомлення, останній зрозуміє, що мав на увазі відправник. На практиці одержувач частіше тлумачить сутність та зміст повідомлення інакше, ніж відправник. До того ж слід вра-ховувати вплив перешкод (шумів). Усе це, зрештою вимагає здійснення п’ятого етапу процесу комунікації.
5. Заключний етап комунікації – це зворотній зв’язок - процес, в якому ві-дправник і одержувач міняються місцями (одержувач повідомляє відправ-ника про те, як він зрозумів зміст повідомлення). При цьому одержувач: кодує інформацію про сприйняття повідомлення; обирає відповідний канал комунікації; передає це повідомлення відправнику. Відправник, у свою чергу: декодує це повідомлення; порівнює інформацію відправника із вла-сною концепцією комунікації і визначає ступінь їх взаєморозуміння.
Безумовно, наявність зворотного зв’язку збільшує тривалість комунікації, ускладнює процес, але підвищує його ефективність, забезпечує впевне-ність у правильності інтерпретації концепції комунікації.