Менеджмент управління
3)оцінка своїх можливостей;
4)оцінка робітником можливих наслідків обраного типу поведінки.
47. Визначення поняття “лідирування”. Співвідношення категорій “вплив”, “влада”, “повноваження”, “лідирування”.
Лідирування – це здатність чинити вплив на окремі особи та групи в процесі спрямування їх діяльності на досягнення цілей організації.
Вплив - це така поведінка однієї особи, яка вносить зміни в поведінку іншої. З точки зору управління важливим є не вплив взагалі, а такий вплив, який забезпечує досягнення цілей організації.
Владою називається можливість впливати на поведінку інших людей.
Повноваження являють собою формально санкціоноване право впливати на поведінку підлеглих.
Повноваження надають керівникові владу над під-леглими. Наприклад, підлеглі залежать від керівника у таких питаннях як:
-підвищення заробітної плати;
-просування по службі;
-робочі завдання тощо.
Проте і підлеглі мають владу над керівником. Він, зокрема, залежить від них у питаннях:
-отримання необхідної для прийняття рішень інформації;
-встановлення неформальних контактів з робі-тниками інших підрозділів;
-здійснення впливів, які підлеглі можуть чинити на своїх колег тощо.
Отже, використання керівником своєї влади у повному обсязі може примусити підлеглих продемонструвати свою владу. Це, безперечно, буде впливати на рівень досяг-нення цілей організації. Тому розумний керівник намагається підтримувати так званий “баланс влади”.
48. Характеристика основних форм влади та впливу, їх переваги та недоліки як інструментів лідиру-вання.
Основні форми влади:
Влада, яка базується на примушенні – виконавець вірить, що той, хто має вплив, має можливість покарати так, що завадить вдоволенню життєвих потреб виконавця.
Влада, яка базується на винагороді – виконавець вірить, що той, хто має вплив, має можливість задовольнити його життєві потреби.
Експертна влада – виконавець вірить, що той, хто має вплив, володіє спеціальними знаннями, які дозволяють задовольнити потреби виконавця.
Еталонна влада (влада прикладу) – характеристики або властивості того, хто має вплив, настільки привабливі для виконавця, що він хоче бути схожим на того, хто впливає.
Традиційна влада – виконавець вірить, що той, хто має вплив, має право віддавати накази і його обов’язок – виконувати їх.