Менеджмент управління
37.Загальні характеристики високої та пласкої структур управління (переваги, недоліки, сфери застосування).
Відповідно до обраного діапазону контролю формується або висока, або плоска (в залежності від кількості працівників безпосередньо підлеглих менеджеру) структура організації, кожна з яких має свої переваги та недоліки
Порівняльна характеристика високої та плоскої структур організації
38.Характеристика процесів координації робіт як складової організаційної діяльності (сутність, вертикальна й горизонтальна координація, механізми вертикальної і горизонтальної координації).Аби організація функціонувала як єдиний організм, необхідно налагодити взаємодію між створеними організаційними одиницями та окремими виконавцями. Це досягається шляхом створення механізмів координації.
Координація робіт – це процес узгодження дій усіх підсистем організації для досягнення її цілей.
Координація роботи здійснюється:
1)або шляхом підпорядкування (вертикальна координація);
2)або шляхом встановлення горизонтальних зв’язків між підрозділами, які знаходяться на одному організаційному рівні (горизонтальна координація).
Вертикальна координація грунтується на вказівках, які проходять по ланцюгу команд. В межах вертикальної координації менеджер узгоджує роботу своїх підлеглих. Одночасно робота даного менеджера узгоджується його начальником з роботою паралельних підрозділів.
На практиці вертикальна координація реалізується:
1)шляхом взаємної комунікації - безпосередні неформальні контакти між членами організації;
2)шляхом прямого контролю (надання керівникові повноважень розподіляти завдання та контролювати їх виконання), тобто через використання їєрархії управління;
3)шляхом стандартизації діяльності, тобто через визначення способу, за допомогою якого операція (завдання, дія) повинні бути виконані.
Стандартизація здійснюється через застосування: правил; стандартних операційних процедур; опрацювання графіків роботи.
Горизонтальна координація грунтується на взаємних контактах співробітників, які знаходяться на одному рівні в ієрархічній структурі.
Горизонтальна координація здійснюється у чотирьох основних формах:
1)взаємодопомога;
2)оперативні групи (тимчасові робочі групи);
3)комісії (постійні робочі групи);
4)збори за участю співробітників різних підрозділів організації
Взаємодопомога (особисті взаємозв’язки, взаємні комунікації) – це найпростіша форма координації (безпосередні неформальні контакти між співробітниками організації). Вона можлива за умови розвинутих неформальних зв’язків в організації та слугує методом збагачення роботи та зменшення кількості контролерів.