Дипломатична місія Війська Запорозького до Москви у 1620 р.
Література
1.Бантыш-Каменский Д. Н. История Малой России от водворения славян в сей стране до уничтожения гетманства. — К., 1993; Максимович М. А. Собрание сочинений. — Т. 1. —К.,1876.
2.Чувардинский А. Г. Палий А. И. Гетман Сагайдачный. — К., 2002.
3.Кулиш П. А. Материалы для истории воссоединения Руси. — Т. 1. — М., 1877. — С.90.
4.Там же. — С. 91-93.
5.Гуслистий К. Г. Петро Конашевич-Сагайдачний (До 350-річчя від дня смерті) // УІЖ. —1972. —№.4. —С. 12-125.
6.История Украинской ССР: В 10-ти т. — Т. 2. — К., 1982. — С. 409.
7.Голобуцький В. Запорозьке козацтво.— К., 1994.— С. 230-232.
8.Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. 7. — К., 1995. — С. 386.
9.Лист коронного гетьмана С. Жолкевського до короля Сигізмунда III, 15.ХІ 1619 // Жерела до історії України-Руси. — Львів, 1908. — Т. 8. — С. 205.
10.3 грамоти царя Михайла Федоровича кримському ханові Джанібек-Гірею з виправданнями щодо посланого до царя Військом Запорозьким посольства, лютий 1620 // Документи російських архівів з історії України, — Т. 1. — Львів, 1991. — С. 254.
11.Лист коронного гетьмана С. Жолкевського до короля Сигізмунда III, 15. XI 1619. — С. 203, 204.
12.Кримський царевич Шагін-Гірей здавна спирався на запорожців як на союзників, намагаючись здобути ханський престол, на який турецький султан посадив Джанібек-Гірея, знехтувавши його кандидатурою. Це змусило Шагін-Гірея перейти в опозицію і до кримського хана, і до турецького султана. Згідно із свідченням московських джерел за 1614 р., він був "ныне казакам", або, інакше кажучи, вигнанцем. Шагін-Гірей осів у Білгороді, зібравши військо, до якого входили кримські татари, ногайці і черкеси. Об`єднавшись із запорожцями, Шагін-Гірей того року мав битву з військом хана Джанібек Гірея. За даними московської сторони, влітку 1614 р. запорозькі козаки продовжували залишатися на боці Шагін-Гірея і готувалися разом з ним до нового витка кримських міжусобиць. Сам претендент на ханський престол стояв у той час у Білій Церкві разом із своїми союзниками — козаками. (З інструкції посольству в Крим Г. К. Волконського і П. Євдокимова, 15. VII 1614 //Документи російських архівів з історії України. — Т. 1. — С. 68, 69.
13.Прийом запорозького посольства на чолі з П. Одинцем у Посольській палаті, 27.ІІ (9.III) 1620 // Документи російських архівів з історії України. — Т. 1. — С. 246.14.3 повідомлення московського посла до Криму О. Лодиженського, 2(12) V. 1620 // Документи російських архівів з історії України. — Т. 1. — С. 256.
15.15.. Там само. — Коментар до док. 185. — С. 331, 332.
16.Еріх Лясота зі Стеблева. Щоденник // Жовтень. — 1984. — № 10. — С. 104-108.
17.Прийом запорозького посольства на чолі з П. Одинцем у Боярській думі, після 27.II (9.ІІІ) 1620 // Документи російських архівів з історії України. — Т. 1. — С. 247.
18.Грамота царя Михайла Федоровича гетьману Петрові Конашевичу, отаманам, сотникам і всьому Війську Запорозькому, 21.IV (1.V) 1620 // Там само. — С. 248-249.
19.Прийом запорозького посольства на чолі з П. Одинцем у Боярській думі, після 27. II (9.111)1620. — С. 247.