Іспит з курсу Державні фінанси Cубботович

15.Податки в сис-мі регулювання доходів фіз. осіб.П — дуже складна й надзвичайно впливова на всі ек. явища та процеси фін категорія. Можна сказати, що, з одного боку, П , з одного боку, — це фін. підґрунтя існування держави, мірило її можливостей у світовому ек. просторі щодо розвитку, науки, освіти культури, гарантув. ек. безпеки, зростання сусп. добробуту народу. Із другого боку, П, з другого боку— це знаряддя перерозподілу доходів юр. і фіз. осіб у державі. Їх мобілізація й викор. зачіпає інтереси не тільки кожного під¬п-ця чи громадянина, а й цілих верств насел. і соц. груп. Фіз.. особи сплачують такі П: прямі – на промисел, землю, трансп. засоби, на дох. фіз.. осіб; непрямі: ПДВ; інші П і збори – держ. мито, соц. збори (до 3 фондів, крім фонду соц. страх-ня від нещасних випадків на підпр-ві). Надлишкове оподаткування доходу фіз.. осіб призводить до того, що відбувається заміщення праці дозвіллям. Якщо всі компоненти, крім одного, оподатковуються, то чим вищий податок, тим більше споживацький вибір зміщується на користь того компоненту, який не оподатковується. Величина надлишкового податкового тиску на доходи визначається як розмірами оподаткування, так і еластичністю функції компенсуючої пропозиції праці. Компенсуюча пропозиція праці завжди підвищується із зростанням ставки заробітної плати, якщо і дозвілля, і гроші представляють однакову цінність для індивіда. Значний за сферою дії і розміром податок викликає зміни в поведінці споживача двох видів: відбувається повне або часткове заміщення оподатковуваного товару іншим на основі порівняння цін. обсяг і структура споживання пристосовується до нового реального рівня доходу, що пов'язується з грошовим еквівалентом корисності товарів та послуг. Таким чином, при прогнозуванні й аналізі результатів оподаткування необхідно враховувати як ефект заміщення, так і ефект доходу. Надлишковий податковий тиск являє собою зміни значення функції корисності, зрушення у добробуті.

16. Структура фінансової системи України та хар-ка її осн. ланок

ФС– це сук окремих її ланок, що мають особливості в створенні та використанні фондів фін рес, які зосереджені в розпорядженні держ, нефін сектора ек, певних фін інститутів, домогосподарств для фін забезпечення ек і соц потреб суспільства в цілому, окремих його верств населення, госп структур, окремих громадян. ФС держ можуть вирізнятися за стр-ю та функціями. ФСУкр складається з: держ фінансів, фін підпр структур, централізованих та децентр фондів фін рес, держ кредиту, страхових та резервних фондів, фін ринку, фін-в домогосподарств. Чільне місце у ФС посідають фін підприємств. Вони обслуговують створення ВВП – основного джерела фін рес. До цієї ланки належать фін як вир-ї (будівництво, транспорт), так і невир-ї сфер (фінанси освіти, культури, оборони). У нефін секторі ек-ки провідне місце належить підпр держ форми власності. Державні фін складаються з фондів фін рес загдерж призначення. Держ фін охоплюють: держ та місцеві бюджети, фонди цільового призначення, фін підпр та орг-й держ та комунальної форм власності, держ кредит, державне страхування. Провідне місце в держ фін належить бюджетам різних рівнів. Зведений бюджет – це сукупність усіх бюджетів держ, що входять до бюдж с-ми. Зведений бюджет Укр включає держ бюджет Укр, бюджет АРК, місцеві бюджети. Держ бюджету належить центр місце в системі держ фінансів. За своєю суттю бюджет характерезує фін становище держави. Централізовані та децентралізовані фонди Укр цільового призначення включають Пенсійний фонд, Фонд соц страхування, Фонд сприяння зайнятості, Фонд конверсії, Вал фонд, позабюджетні фонди місцевих органів самоврядування. Вони певною мірою доповнюють держ бюджет, але мають строго цільове призначення. Держ кредит є заборгованістю держ перед своїми громадянами та госп стр-ми, іноз кредиторами. Його величина свідчить про раціональність і ефективність фін політики держави та регулюється законодавством. Страхові та резервні фонди призначені для покриття витрат, що виникли з непередбачених причин. Страхові фонди створюються за рахунок страхових внесків і перебувають у розпорядженні страхових компаній. Вони також можуть використовуватися як інвест та кредитний ресурси. Резервні фонди госп структур сприяють підвищенню еф-сті госп діяльності. Фін ринок – ланка фін с-ми, яка створює і використовує фонди фін рес у тих випадках, коли інші ланки фін с-ми не можуть діяти ефективно. Фін ринок включає ринок грошей, кредитних рес, ц.п. та фін послуг. Фінанси домогосподарств є засобом створення та викор-ня фондів фін рес для задоволення особистих потреб громадян. Домогосподарства одержують кошти з бюджету та від госп структур у рахунок оплати праці та при одержанні безоплатних послуг від держ. Зі свого боку домогосподарства вносять платежі до бюджету, беруть участь у формуванні та використанні страхових фонді, є суб’єктами фін ринку. На сьогодні окремою ланкою виділяють між нар. фінанси, сфера яких відображає перерозподільно-обмінні відносини та централізацію ресурсів на світовому рівні.Всі складові ФС взаємопов’язані, але при цьому зазначається специфічність та самостійність кожної ланки. Це обумовлене: 1) конкретною сферою фін. відносин; 2)складом фондів грош. коштів, що входять до певної ланки; 3) відмінністю джерел форм-ня та напрямами викор-ня фін. рес.; 4) цільовим призначенням; 5)суб’єктами форм-ня, розподілу та викор-ня фондів; 6) поділом на централізовані та децентралізовані.

17. Критерії розмежування видатків між місцевими бюджетами.

Видатки місц. бюджетів - це екон. відносини, які виникають у зв’язку з фін-ням власних та делегованих повноважень місцевим органам влади. Розмежування видатків між бюджетами , що входять до складу бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, здійснюється Верховною Радою Криму, обласними, міськими (міст Києва і Севастополя) радами народних депутатів та районними і міськими (міст Із районним поділом) радами народних депутатів.Розмежування видів видатків між місц. бюд-ми здійснюється на основі принципу субсидіарності з урах-м критеріїв повноти надання послуги та наближення до безпосереднього споживача. Відповідно до цих критеріїв видатки поділяються на 3 групи: 1. Видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують необхідне першочергове надання соціальних послуг, гарантованих державою, і які розташовані найближче до споживачів. Здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст та їх об‘єднань (перв. мед. допомога, дошк. та заг. сер. освіта, самоврядування сіл., селищ ..., сільська та селищна культура інше). 2. Видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують надання основних соц. послуг, гарантованих державою для всіх громадян України і здійснюються з бюджетів міст республіканського значення АРК, міст обласного значення та районних бюджетів (державне управління, заг. шк.. освіта в містах АРК і обл.. значення, заклади освіти для громадян, які потребують соц. допомоги та реабілітації, соц. захист та соц. забезпеченя, культура і спорт). 3. Видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують гарантовані державою соціальні послуги для окремих категорій громадян, або фінансування програм. потреба в яких існує в усіх регіонах України і здійсн. з бюджету АРК та обласних бюджетів (фін. обслуговування влади та влади АРК, освіта(для громадян, які потребують соц. допомоги та реабілітації, професійна, вища, післядипломна), охорона здоров’я, соц. захист).Найактуальнішою проблемою для зміцнення фінансової бази місцевого самоврядування і насамперед дохідної частини місцевих бюджетів є чітке розмежування доходів і видатків між місцевими і державним бюджетом України.