Іспит з курсу Державні фінанси Cубботович

Ставки оподаткування прибутку. Основну ставку податку встановлено в розмірі 30% до об'єкта оподаткування. Крім того, пе¬редбачені й інші ставки оподаткування. Так, за оподаткування стра¬хової діяльності застосовуються такі ставки:

— 3% валового доходу (крім доходу від страхування й перестра¬хування життя);

— 6% валового доходу за дострокового розторгнення договору про страхування життя;

— 15% валового доходу нерезидентів від перестрахування ризи¬ків на території України.

У розмірі 50% від основної ставки оподатковується прибуток від реалізації інноваційного продукту, заявленого в інноваційних центрах.

Суми прибутків нерезидентів, що виплачуються резидентами як оплата вартості фрахту транспортних засобів, оподатковується за ставкою 6%.

Прибутки нерезидентів, що не здійснюють підприємницької діяль¬ності в Україні (не мають тут постійного представництва), але отримані з джерел на території України, оподатковуються за ставкою 15%.

Податок сплачується до бюджету не пізніше 20 числа наступного місяця.. Платники податку не пі¬зніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, подають по¬даткову декларацію про оподатковуваний прибуток за звітний квар¬тал, розраховану наростаючим підсумком з початку звітного фінан¬сового року.

Він займає одне з провідних місць щодо надходжень до бюджету.

39.Перспективи та напрямки реформування пенсійної системи в УкраїніПередбачений законопроектами "Про загально-обов'язкове державне пенсійне страхування" та "Про недержавне пенсійне забезпечення" шлях реформування пенсійної системи є логічним продовженням та складовою частиною економічних реформ в країні, послідовною реалізацією раніше прийнятих рішень і відповідає вимогам: - статті 46 Конституції України; - положень Концепції соціального забезпечення населення України, яка схвалена Верховною Радою України 21 грудня 1993 року; - Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; - Указу Президента України "Про Основні напрями реформування пенсійного забезпечення в Україні". Цими документами встановлено основні завдання та цілі пенсійної реформи, а саме: - підвищити рівень життя пенсіонерів; - встановити залежність розмірів пенсій від величини заробітку і трудового стажу; - забезпечити фінансову стабільність пенсійної системи; - заохотити громадян до заощадження коштів на старість; - створити ефективнішу та більш дієву систему адміністративного управління в пенсійному забезпеченні.

Враховуючи соціально-економічні та політичні реалії в Україні, Уряд пропонує шлях поступового запровадження трирівневої пенсійної системи:

- Рівень 1 - солідарна система;

- Рівень 2 - загальнообов'язкова накопичувальна система;

- Рівень 3 - добровільна недержавна система пенсійних заощаджень.

Перший рівень являтиме собою солідарну систему пенсійних виплат, внески до якої сплачуватимуться усіма працюючими громадянами країни та їх роботодавцями. За рахунок цих коштів і виплачуватимуться страхові пенсії та встановлюватиметься мінімальний рівень пенсійних виплат пенсіонерам. Особам, які матимуть малий страховий стаж та/ або розмір заробітку, з якого сплачувались пенсійні страхові внески, а отже низькі розміри пенсій, передбачається надання цільової соціальної допомоги, що дозволить забезпечити їм доходи на рівні мінімальних соціальних стандартів в Україні, які будуть встановлені, виходячи з реальних фінансових можливостей Державного бюджету та Пенсійного фонду. У реформованій солідарній системі розмір пенсії залежатиме від розміру заробітної платні, з якої сплачувались пенсійні внески та страхового стажу, протягом якого вони сплачувались що досягатиметься шляхом звільнення Пенсійного фонду від здійснення невластивих йому виплат (тобто розмежування джерел фінансування виплати пенсій, призначених за різними пенсійними програмами) та впровадження системи персоніфікованого обліку відомостей про заробіток та сплату пенсійних внесків, на основі даних якої будуть призначатись і виплачуватись пенсії. Ведення та обслуговування такої системи здійснюватиме Пенсійний фонд України.