Іспит з курсу Державні фінанси Cубботович

13. Внутрішні держ. запозичення, їх доцільність та напрямки.

Для кожної країни питання як зовнішньої, так і внутріш¬ньої заборгованості завжди мають свою актуальність. На об¬слуговування боргів відволікаються значні фінансові ресурси, збільшується навантаження на бюджет держави, посилюються інфляційні процеси.

Мобілізація коштів на внутрішньому ринку має деякі від¬мінності. Найпоширенішою формою внутрішніх запозичень є позики. За їх допомогою мобілізуються тимчасово вільні кош¬ти юридичних і фізичних осіб для фінансування потреб дер¬жави. Держава випускає і продає цінні папери, як правило, облігації. Вони мають номінальну вартість, за якою продають¬ся й гасяться. З огляду на номінальну вартість облігацій ви¬плачуються проценти.

Державні позики можуть випускатися центральним урядом і місцевими органами та розповсюджуватися лише серед насе¬лення або лише серед юридичних осіб. Залежно від способу виплати доходу позики поділяють на процентні, виграшні, процентно-виграшні, безпроцентні і безпрограшні.

За виграшними позиками власники облігацій одержують твердий дохід у формі процента від номінальної вартості облі¬гації. При виграшних позиках увесь дохід власники облігацій одержують у формі виграшу. Дохід виплачується не за всіма облігаціями, а лише за тими, на які випав виграш. Безпрог¬рашні позики випускаються з умовою, що протягом строку дії позики виграшними будуть усі облігації. Безпроцентні позики не передбачають виплату доходів, але гарантують одержання товару, на який не задовольняється попит на ринку. Вартість кожної випущеної облігації дорівнює ціні товару (легкового автомобіля, телевізора, холодильника тощо). Місцеві органи влади можуть проводити цільові позики на будівництво доріг або інші заходи, в яких зацікавлено населення регіону. За строками погашення позики поділя¬ються на короткотермінові (до 5 років) і довготермінові (по¬над 5 років).

За методами розміщення розрізняють позики добровільні та примусові. Облігації добровільних позик вільно продаються й купуються банківськими установами. Державні позики можуть бути облігаційними і безоблігаційними. Безоблігаційні позики оформляються підписними зобов'язаннями.Іншою формою державного кредиту є передавання ощадними установами частини або всієї суми коштів насе¬лення, які розміщені в ощадному банку чи в інших ощад¬них установах держави, для покриття своїх витрат. Таке передавання може здійснюватися шляхом випуску білетів державної скарбниці, сертифікатів або оформлення безоблігаційних позик. Нині найпоширенішою формою державного кредиту є ви¬користання державою коштів позикового фонду. Держава мо¬білізує через кредитні установи частину кредитних ресурсів на покриття своїх витрат. Ця форма державного кредиту еконо¬мічно не виправдана і зумовлює інфляційні процеси.

14.Стр-ра та принципи бюджетної сис-ми.

Бюджетна система – це сукупність бюджетів усіх рівнів, які врегульовані правовими нормами, і формуються на єдиних принципах під впливом державного устрою та адміністративно-територіального устрою країни. Бюджетна система України складається з державного бюд¬жету та місцевих бюджетів.

Структура: - ДБ України, - місцеві бюджети: бюджет АРК, обласні Б, районні Б, Б. районів у містах, Б. місцевого самоврядування. (11949)

Зведений бюджет України - це сукупність показників усіх бюджетів, що входять до складу БС України та використовуються для аналізу і прогнозування соц-екон. розвитку держави. Зведений бюджет України включає показники Державного бюджету України, зведеного бюджету Автономної Республіки Крим та зведених бюджетів областей та міст Києва і Севастополя.

ПринципиБС:

1) принцип єдності бюджетної системи Укр..- єдність бюджетної системи Укр.. забезпечується єдиною правовою ба¬зою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджет¬них відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю по¬рядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності; 2) принцип збалансованості - повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюд¬жету на відповідний бюджетний період; 3) принцип самостійності - Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів, правом відповідних органів державної влади, органів влади АРК та органів місцево¬го самоврядування на визначення напрямів використання кош¬тів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ра¬ди АРК та відповідних рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відпо¬відні бюджети; 4) принцип повноти - до складу бюджетів підлягають вклю¬ченню всі надходження до бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади АРК, органів місцевого самоврядування; 5) принцип обґрунтованості - бюджет формується на реалістичних макропоказниках ек. і соц. розвитку держави та розрахунках надходжень до бюджету і витрат бюд¬жету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил; 6) принцип ефективності - при складанні та виконанні бюд¬жетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досяг¬нення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів; 7) принцип субсидіарності - розподіл видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між міс¬цевими бюджетами повинен ґрунтуватися на максимально мож¬ливому наближенні надання сусп-х послуг до їх безпосеред¬нього споживача; 8) принцип цільового використання бюджетних коштів - бю¬джетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бю¬джетними призначеннями; 9) принцип справедливості і неупередженості - бюджетна си¬стема Укр. будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і терито¬ріальними громадами; 10) принцип публічності та прозорості - Державний бюджет України та місцеві бюджети затверджуються, а рішення щодо звіту про їх виконання приймаються відповідно Верховною Ра¬дою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим та відповідними радами; 11) принцип відповідальності учасників бюджетного про¬цесу - кожен учасник бюджетного процесу несе відповідаль¬ність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу.