Іспит з курсу Державні фінанси Cубботович

35. Бюджет в економічній системі держави.Бюд-т- від норманд. (англ.) budget – “кишеня,” “промова канцлера”. За бюд-м кодексом Укр.., бюд-т – план форм-ня та викор-ня фін. ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами держ.влади, органами влади АРК, органами місцевого самоврядування протягом бюдж-го періоду. Ознаки бюд-ту: 1) це план 2) це з-н 3)це інструмент перерозподілу ВВП 4) це найб. централізований фонд, який складається із заг. та спец. фондів 5) це сук-ть відносин між державою та фіз.. і юр. особами, що сплачують податки, збори... 6) це процедура і регламент 7) це віносини між державою і місц. бюд-ми 8) це відносини між місц. бюд-ми різних рівнів 9) це не тільки ек. та правова категорія, а й політична, бо бюд-ні відносини поляризують інтереси різних сусп-х груп. Бюджет – це фонд фін рес, який перебуває у розпорядженні органів виконавчої влади певного рівня й викори-ся для виконання покладених на них функцій, передбачених конституцією. Ринкова модель еко не може існувати і розвиватися без втручання держ в процеси розподілу і перерозподілу новоствореної вартості в суспільстві. Для цього викор-ся фін, а бюджет є формою реалізації функцій держави. Бюджет відобр вторинний розподіл, тобто після первинного розподілу ВВП на основні його складові здійснюється вторинний перерозподіл за допомогою податків і надання за рахунок бюджету громадянам суспільних благ і послуг. До таких належать оборона, нац безпека й правопорядок, захист довкілля, освіта, наука, культура. Бюджет повинен розглядатися з декількох сторін: як ланка держ фін, як централізований фонд фін рес, як фін план держави. Еко категорія – бюджет виражає взаємоєв’язок, що виникає між державою та іншими учасниками сусп вир-ва в процесі розподілу та перерозподілу вартості ВВП шляхом створення фондів фін рес і їх використання на цілі розширеного відтворення та підвищення рівня життя суп-ва. Головне призначення бюджету – регулювати розподіл і перерозподіл ВВП за підрозділами вир-ва, галузями еко, адм-тер утвореннями, верстви населення, грунтуючись на потребах ринкового господарства відповідно до визначеної фін політики. Бюджет в економічній системі держави відображає реальні економічні відносини між державою та іншими економічними суб'єктами з приводу утворення та використання централізованого фонду грошових ресурсів країни, призначених для виконання функцій держави шляхом розподілу та перерозподілу ВВП. Специфічними ознаками бюджетних відносин є:1) перерозподільний характер — бюджет виконує функції перерозподілу ВВП між галузями, регіонами, соціальними верствами населення, а також перерозподіл грошових коштів у часі через використання державних позик; всеохоплюючий характер — у ці відносини вступають усі юридичні та фізичні особи; законодавче регулювання, яке здійснюється: Бюджетним кодексом; Податковим Законодавством; іншими законами, що регламентують надходження доходів і фінансування видатків; прийняттям Закону про бюджет на відповідний бюджетний рік. Основна частина бюджетних відносин виникає у процесі розподілу та перерозподілу вартості НД.

36. Зміст і принципи фінансового планування(ФП).Фінансове планування — це особлива сфера економічної діяльності держави, господарських суб'єктів і окремих громадян з обгрунтування ефективності управлінських рішень із питань господарської діяльності в напрямі їх фінансового забезпечення, оптимізації передбачуваних витрат і одержання високих фінансових результатів. Також ФП – це науково обґрунтований процес визначення джерел створення і напрямків використання фін рес в еко держави з метою забезпечення стабільного еко і соц розвитку. Основними функціями ФП є: 1.відображення основних напрямків фін політики; 2.встановлення кількісних і якісних параметрів суспільного вир-ва на плановий період; 3.вибір раціональних шляхів фін забезпечення на основі наявних ресурсів; 4.здійснення необхідного рівня перерозподілу фін рес для підвищення сусп добробуту. Принципи фінансового планування — це основа успішного його застосування. До їх числа належать: - принцип комплексного підходу до основних параметрів економічного й соціального розвитку в тісному взаємозв'язку з наявними фінансовими можливостями; - принцип оптимального використання фінансових ресурсів із метою першочергового забезпечення фінансовими ресурсами пріоритетних напрямків розвитку економіки й соціальної сфери; - принцип раціонального визначення джерел одержання фінансових ресурсів і їхнього розподілу через ланки фінансової системи, тобто через сферу державних фінансів, підприємницьких структур, страхових і резервних фондів та фінансового ринку; - принцип єдності у використанні фінансових показників, здійсненні фінансових розрахунків, застосуванні єдиної методології прогнозування тенденцій і напрямків розвитку. - принцип наукового обґрунтування планів, що передбачає реальність прогнозних розрахунків. Виконувати покладені на нього завдання ФП зможе тільки тоді, коли воно базуватиметься на наукових методах. Методика ФП – це сукупність правил, якими необхідно керуватися при вирішенні окремих питань ФП. Методи ФП : 1) балансовий 2) нормативний (закладаються певні обмеження на викор-ня ресурсів) 3) ек.-матем.моделювання 4) метод експертних оцінок. Особливості функціонування еко в умовах ринку дають підставу виділити 3 аспекти ФП: загальнодерж, територіальний, окремих госп структур. Важливість загальнодерж ФП й прогнозування полягає в тому, що держ на макрорівні за його допомогою визначає свої фін можливості загалом і можливості використання фін для прийняття рішень у сфері розвитку еко й соц структури всій держави, певних регіонів і видів вир-ва. Для досягнення поставленої мети повинна бути розроблена загальнодерж програма еко і соц розвитку, а також певні програми ін вест-ня. За умов переходу до ринку зростає роль ФП на рівні окремих госп суб'’ктів, оскільки діяльність підприємств пов’язана зпевним еко ризиком. Головним призначенням ФП на цьому рівні є розрахунки потреб у фін рес, обсягу і напрямків їх використання, визначення еф-сті кожної фін операції. Територіальне П повинне йти шляхом розробки планів фін забезпечення комплексного розвитку регіону при ефективному викор-ні ресурсів. За еко призначенням і роллю в процесі відтворення ФП можна поділити на 2 сфери: 1.сфера зведеного ФП; 2.індивідуальне ФП. Рез-том фін-го план-ня є розраховані фін. показники, які відповідають певними ознакам і знаходять своє відображення в док-ті, який має назву “фін. план” Фінансовий план — особлива форма документа, показники якого завжди виступають у грошовій формі й відображають результати господарської діяльності та рух фінансових ресурсів протягом відповідного періоду. Вони обов'язково повинні мати підрозділи доходів і видатків. У деяких фінансових планах ці підрозділи можуть мати детальнішу розшифровку. Фінансові плани — зведені та індивідуальні. Зведені :1)загальнодержавні, плани окремих господарських об'єднань і 2) територіальні зведені відображають рух фінансових ресурсів на макрорівні(баланс фінансових ресурсів витрат держави, зведений бюджет держави, державний бюджет, бюджет пенсійного фонду).Індивідуальні фінансові плани, тобто плани окремих підприємницьких структур, різняться між собою залежно від форм власності, видів діяльності, типу організацій, методів управління. За своєю економічною суттю вони відображають передбачувані результати фінансової й фінансове забезпечення господарської діяльностей конкретного суб'єкта господарювання. Усю сукупність фінансових планів, залежно від періоду їхньої дії, можна поділити на оперативні, поточні й перспективні фінансові плани. Оперативні складаються термінвм до одного року, тобто на місяць, квартал. Поточні діють протягом одного року. Перспективні складаються більш як на один рік. На макрорівні виділяють – план дох та видатків населення, платіжний та валютний баланси; на мікрорівні – бізнес – план, платіжний календар та фін. план.