Серед моря пiсень (за оповiданням Степана Васильченка "Дитинство Шевченка")

Добра з медом паляниця,

А без меду не така —

Дайте, дядьку, п'ятака!

Приємно її промовляти. I не тiльки тому, що пiсля неї на промовця чекають подарунки, а й тому, що тут безпосередньо згадується Коляда.

Що ж це за свято? Свято української Коляди вiдзначається протягом двох тижнiв — з 7 до 19 сiчня. Це перiод зимового повороту сонця. Люди казали: "Сонце на лiто, а зима на мороз". Коляда — свято народження Сонця. З прийняттям християнства його пов'язали з днем народження Iсуса Христа. Тому зараз ми називаємо свято, яке розпочинається опiвночi пiсля Святвечора мiж 6 i 7 сiчня, Рiздвом Христовим, або просто Рiздвом. А далi святкування продовжуватиметься наступнi два тижнi.

Свято Сонця — Коляда — це цiлий комплекс новорiчних обрядових дiй, що тривають вiд Рiздва до Водохрещя. День перед Рiздвом називав ся Святвечiр, Багатвечiр або Багата кутя. До нього слiд було впоратись

з усiма господарськими справами, натовкти зерна для кутi та приготува ти дванадцять пiсних страв, серед яких були гриби, риба, пироги з квасолею чи капустою, узвар i кутя.На Святвечiр усi члени родини були вдома. Господар вносив у хату сiно для кубельця на покутi, встановлював Дiдуха. Їли передусiм головну страву — кутю, яку готували з пшеничних або ячмiнних зерен.

Горщик з кутею обов'язково ставили на покутi в кубельце, або ясла, оскiльки Мати Божа народила малого Христа в яслах.

Дiти вiдносили обрядову вечерю своїм хрещеним, бабусям i дiдусям, якi обдаровували дiтей яблуками, горiхами чи грiшми. А потiм усi гралися, ворожили. Так проходив Святвечiр. Надходило Рiздво Христове.

Тодi казали:

— Зi Святим Рiздвом будьте здоровi!

Їм вiдповiдали:

— I вас також вiтаємо й бажаємо здоров'я!

I декламували:

З Святим Рiздвом вiтаю,

Всiм здоров'я бажаю:

Господарю на воли,

Господинi на квочки,

Хлопцям-дiвчатам на гуляння,

Малим дiтям забавляння...

А меншi спiвали:

Я маленький хлопчик,