філософія як форма суспільної свідомості

4)социалистическое - теоретически характеризуется отсутствием классов, прекращением эксплуатации одними людьми других. Выступает в форме диктатуры пролетариата, то есть власть используется для подавления эксплуатации, а также творческих преобразований во всех сферах социальной жизни.

Основные признаки государства:

1)наличие политической власти, опирающейся на армию, суд, полицию, разведку и т.д.;

Власть - это способность ее субъекта управлять чьим-либо поведением с помощью каких-либо средств. Делится на законодательную, исполнительную и судебную.

2)суверенитет;

3)наличие своей территория;

4)взимание налогов, необходимых для содержания государственного аппарата и обеспечивающих финансовую основу государственной деятельности.Функции государства делят на внутренние и внешние. Внутренние: конституционная, правоохранительная, экономического регулирования, социальной защиты населения и т.д. направлены прежде всего на управление общественными отношениями в рамках данного государства. Внешние: внешнеэкономическая, военно-оборонная, дипломатическая и политико-идеологическая, направлены на отстаивание интересов в межгосударственных отношениях.

83. СУСПІЛЬНА ТА ІНДИВІДУАЛЬНА СВІДОМІСТЬ І ЇЇ ВЗАЄМОЗВ”ЯЗОК.

Суспільна свідомість сучасної людина – це велике розмаїття свідомості, її формоутворень і рівнів. Суспільна свідомість обіймає правові, політичні, моральні, естетичні. філософські, релігійні погляди, наукові знання, національні особливості, психологічні риси і т.ін. У ній – загальнолюдські духовні цінності минулого і сучас¬ного, в ній постає прогностичне майбутнє. Суспільна свідомість – багата, всеосяжна, вона є базою знань, теорій, ідей і т.ін.

Важлива складова свідомості – ставлення до цінностей – чи то у вигляді естетичної орієн-тації, чи як соціальне почуття або тео¬ретична ідея. Цінності відбивають у людині різнозначні об’єкти, без урахування ціннісних пріоритетів неможливе розуміння специфіки і змісту свідо-мості.

Слід звернути уваїу на те, що є два рівні суспільної свідомості: буденна і теоретична.

Буденна виникає на грунті щоденної практичної діяльності людини, вона узагальнює емпірично дане. В цьому її обме¬жений характер. Слід визначити, що буденна свідомість не збігається з індивідуадьнои, оскільки за своїм призначенням вона "працює" на життєві потреби – забезпечує рецептами для розв'язання конкретних життєвих ситуацій.

Індивідуальна свідомість – рухома, яскрава, вона – творча ла¬бораторія особистості.

Теоретичний рівень суспільної свідомості являє собою найдоско¬налішу форму узагальнення дійсності. Це найбільш розвішена форма організації знання – у вигляді теорії. Суспільна свідомість – складова духовної культури суспільства.

До духовної культури належать результати людської діяльності: наука, філософія, мистецтво, мораль, право і відповідні установи: Інститути, театри, школи, музеї.

Людина – творепь культури, її споживач і продукт. Створюючи культуру, вона створює себе. Духоваа культура несе на собі відбиток рис суолільно-економічної формації та класів, нації, що її створюють.

Світогляд відбиває дійсність у її цілісності – як природничо-суспільний світ життя і діяль-ності людини – в її значущості для люди¬ни – крізь призму суспільних відносин, життєвих Інтересів.