Основні напрями реалізації науково-методичної роботи в навчальних закладах

З точки зору християнської філософії людина складається з тіла взятого із землі, та душі, яку вдихнув у неї Бог. Душа є частиною Божого єства, в людині; чим тісніший, надійніший зв'язок людини з Богом, тим багатшою є її душа. Педагоги всіх часів слідом за філософами, постійно стукали в двері тієї невидимої половини людини. У розумінні того, що приховується за цими дверима, часто вбачали ключ до успіху в вихованні. Традиційно поняття “виховання” включає елемент влади над людиною. На думку вихователя, якщо студент відмовляється прийняти його “найправильніші” вимоги і накази, то його треба змусити зробити це, вдаючись до різних засобів підкорення – окрику, тиску, покарання. Сучасні батьки рідко вдаються, до крайніх заходів, але від цього суть не змінюється: йде боротьба за владу над дитиною. Між тим очевидно: якщо вихователь є носієм влади, то студент стає носієм слухняності, виконавцем чужої волі.

Отож, чи зуміє така молода людина, звільнившись з-під опіки батьків і вчителів правильно користуватися власною волею?

А, може, використає несподівану і незнайому їй свободу для вияву бунтарства, “реваншу”, чого підсвідомо прагнула досі підневільна душа? Врешті-решт чи не тра­питься так, що невміння користуватися свободою приведе людину до злочину?

Свобода молодої людини втілюється у її рівності й гідності в правах якими користу­ються в сім'ї. Дуже часто батьки трактують дитину як власність, певну річ.

В молодій незалежній державі розпочинаємо будувати життя на засадах свободи. Нові умови життя передбачають таке виховання, котре забезпечувало б формування в людини механізмів самоконтролю, самокорекції, самообмеження, самоорієнтації, і не під впливом страху, а на основі власного погляду на життя, особистої волі та розуму. Сучасне національне виховання повинно забезпечити становлення людини самовідповідальної.

Наше завдання організувати процес самовиховання, який би став спонукаючим мотивом самоосвіти і самовдосконалення.

Адміністрація, педагогічний колектив допомагають кожному студенту так організувати своє життя, навчання, поведінку, багатогранну діяльність, щоб він проймався патріотизмом, формував у собі гуманістичну спрямованість, моральну зрілість, громадську позицію.

Системою організації виховної роботи адміністрація нашого навчального закладу створює і забезпечує найсприятливіші психолого-педагогічні умови для вільного самовизначення і самоутверд­ження кожного студента, для самореалізації ним своїх задатків, нахилів, здібностей і можливостей.

Тож, виховуймо Франкових нащадків, які гідно пронесуть наші національні ідеали в майбутнє, в ІІІ-є тисячоліття.

Довганюк Л.І.,

заступник директора з

практичного навчання

Комплексний підхід до оцінки якості практичної підготовки спеціалістів

Говорячи про критерії оцінки якості професійної підготовки спеціалістів середньої ланки, необхідно наголосити на тому, що кінцевим критерієм педагогічної праці є результати навчального процесу, рівень професійних знань і вмінь студентів. Тому не випадково нас турбує питання, як підвищити якість підготовки спеціалістів, як відпрацювати до дрібниць з кожним студентом основні практичні навики, щоб наші випускники, йдучи на роботу в лікувальні установи, почували себе впевнено, змогли реалізувати набуті знання в щоденній роботі.

Досягти успіху неможливо без росту методичної майстерності викладачів, без активізації форм і методів навчання. З цією метою в навчальному закладі налагоджена система післядипломної освіти викладачів, яка включає: школу педагогічної майстерності під керівництвом досвідчених викладачів, семінари-практикуми, творчі групи викладачів, науково-практичні конференції, тижні педагогічної майстерності, педагогічні навчання, а також школу молодого викладача для починаючих викладачів.