Основні напрями реалізації науково-методичної роботи в навчальних закладах

Сьогодні важливою умовою підвищення ефективності нав­чання є уміле використання активних методів навчання у поєднанні із засобами оснащення занять -наглядність, тех­нічні засоби оснащення, схеми, слайди, відеофільми.

Творчість, пошук, експеримент - це раціональне добре продумане застосування методів і прийомів, які допоможуть викладачам піднятись ще на один щабель педагогічної майстерності.

Комашко І.В.,

голова циклової комісії

фармації і хімії.

Форми самостійної роботи студентів.

Не викликає сумніву той факт, що самостійна робота студентів є основною формою навчання, особливо у вищій школі, оскільки вона прищеплює студентам необхідне вміння вчитися, сприяє формуванню високої культури розумової праці. Питання лише у тому, як розвивати у студентів потребу в самостійній праці, як стимулювати індивідуальний творчий процес пізнання.

Самостійна робота студентів традиційно поділяється на аудиторну та позааудиторну. Ми розглядаємо її не як набір окремих прийомів, а як єдину комплексну систему засобів, що поєднує різні види аудиторної та позааудиторної роботи (див. таблицю №1)

З метою активізації розумової діяльності ми використовуємо різноманітні методи: роботу з навчальною літературою, різними посібниками, лабораторний практикум, участь в наукових дослідженнях та ін.

З метою зменшення частки самостійної праці студента в позааудиторний час ми максимально інтенсифікуємо навчання у лабораторіях, при цьому більша частина матеріалу засвоюється на заняттях. Використовуються різні форми підвищення активності та контролю самостійної роботи студента: письмові контрольні роботи, програмований контроль, захист практичної роботи, тестовий контроль тощо.

Кожен предмет має свою специфіку. Так, в аналітичній хімії лабораторні заняття самі по собі мають високу частку індивідуальності та самостійності.

Специфіка вивчення курсу полягає у тому, що практикум вимагає прийняття самостійних рішень. Студент, користуючись загальною схемою, має досліджувати конкретну, невідому сталу речовину – якісно та кількісно, що потребує нестандартного підходу у кожному випадку.

На заняттях по фармакогнозії робота студентів проводиться в парах, вивчаються гербарії та сировина. Кожний студент, самостійно користуючись алгоритмічними схемами, приймає рішення при проведенні одного з етапів товарознавчого аналізу.

Така форма роботи дозволяє викладачам використовувати взаємоконтроль за рівнем засвоєння студентами зовнішніх ознак рослини, застосування її в медицині, а також індивідуальний контроль.

Самостійна робота на заняттях з фармакології спрямована на самостійне опрацювання інструкції до лікарських препаратів, виписування рецептів, ознайомлення з рекламками на нові лікарські засоби.

Невід’ємною складовою підготовкою фармацевтів до практичної діяльності є вироблення навиків приготування рецептів на заняттях технології лікарських форм. Базуючись на теоретичних знаннях, студенти виготовляють різні лікарські форми.

Виконуючи як теоретичне, так і експериментальне завдання студенти повинні самостійно синтезувати знання, що вже їх мають, та додатково звернутися до підручника, інструкції, зробити необхідні розрахунки.

Такий вид самостійної роботи сприяє доброму засвоєнню матеріалу та не вимагає великої додаткової витрати часу.