Основні напрями реалізації науково-методичної роботи в навчальних закладах

Касьяненко Т. А., викладач філологічних дисциплін,

керівник кімнати-музею Івана Франка,

член Наукового товариства імені Т. Шевченка

З досвіду науково-пошукової роботи

студентів з української літератури

В 1995 році в Коломийському медичному навчальному закладі було організовано студентське товариство “Молода Просвіта”, яке згуртувало творчих молодих людей, зацікавлених у вивченні історії і культури рідного краю, зокрема дослідженні творчості Великого Каменяра, у біографії якого Коломия займає досить помітне місце.

Так почалась науково-пошукова робота про перебування Івана Франка в старовинному місті над Прутом. Були створені творчі групи студентів, які відповідали за проведення зустрічей, екскурсій, пошуків прижиттєвих видань творів поета, оригінальних пам'яток історії, культури, меморіаль­них речей, які відображали дух тієї епохи.

Потім народилась ідея створення кімнати-музею Івана Франка, яка належала директору навчального закладу Федику І. Д., людині високих патріотичних поривів і почуттів. Виконання задуму було покладено на студентське товариство ''Молода Просвіта'' (керівник Касьяненко Т.А.). Науковим консультантом виступив відомий франкознавець, доктор філологічних наук, лауреат Державної премії України імені Т.Шевченка Погребенник Ф.П.

Багато подій, пов'язаних з історією міста і Коломийщини знайшли відображення в літописі національно-культурного життя Прикарпаття, творчій біографії письменника. Тому-то цілком зрозуміло, що Коломия давно виношувала думку відкрити літературно-меморіальний музей Івана Франка.

Цією ідеєю жив, багато для реалізації її зробив відомий краєзнавець, одержимий дослідник життя і творчості Каменяра, зокрема коломийських епізодів і фактів біографії, Іван Білинкевич. Його наукові пошуки, втілені в багатьох публікаціях, на сторінках періодичної преси, а також його унікальної бібліотеки, значну частину якої складає франкініана, посприяли втіленню давньої мрії коломийської інтелігенції в життя.

“Молода Просвіта” пішла шляхом, який проклав І.Білинкевич, про­довжила його подвижницьку працю.Відвідини представників старшої генерації коломийської інтелігенції: Ксенії Світлик, родини Білинкевичів, Віри Кузьмової, Володимири Пригродської, зустрічі з колекціонерами, спонсорами; тривалі пошуки експонатів, вив­чення і осмислення матеріалу, розроблення експозиційного плану; вміння переконати людей в необхідності реалізувати ідею створення кімнати-музею Івана Франка, і вміння віддячити їм добрим словом - все це зумовило той радісний факт, що кімната-музей була відкрита до 140-річчя з дня народження Великого Каменяра.

Сьогодні, кімната-музей Івана Франка при Коломийському медичному навчальному закладі імені Івана Франка є осередком освіти і виховання молодої, національно свідомої інтелігенції.

Мета діяльності кімнати-музею Івана Франка полягає у залученні молодого покоління до пізнання геніальної особистості Івана Франка, який є взірцем любові і великої самопожертви, взірцем самовідданої, іноді надлюдської праці в ім'я України, в ім'я нашого народу.

У біографії генія української культури Коломия займає досить помітне місце. Документально підтверджуються п'ятнадцять Франкових відвідин нашого міста. Коломийське медичне навчальний заклад розміщене в історичному приміщенні: сто років тому в його стінах, стінах Коломийського повітового суду, було несправедливо ув’язнено молодого Франка, і саме тут Іван Франко написав понад 50 поетичних творів.

У кімнаті - музеї Івана Франка розміщена експозиція; “Франкова Коломия”, яка знайомить відвідувачів з коломийськими епізодами з життя Великого Каменяра. На основі багатого фактичного матеріалу відображено кожне перебування Івана Франка (з 1880 р. по 1912 р.) у давньому місті над Прутом.