Основні напрями реалізації науково-методичної роботи в навчальних закладах

Представлено унікальні прижиттєві видання, першодруки, фотографії, меморіальні речі, твори образотворчого мистецтва.

Окрасою кімнати - музею є пам'ятник Іванові Франкові вижницького скульп­тора В.Римара. Іван Франко постає як Мойсей, пророк, вихователь нації.

Експозиція кімнати - музею побудована за тематико-хронологічним принципом. Постійно йде її поповнення і оновлення. У кімнаті-музеї Івана Франка проводяться літературні зустрічі, тематичні екскурсії для студентів навчальних закладів міста, про що свідчать численні записи в книзі відвідувачів.

Кімната-музей Івана Франка сприяє удосконаленню навчально-вихов­ного процесу, розширює і поглиблює загальноосвітню підготовку студентсь­кої молоді, розвиває її творчі інтереси до пошукової, науково-дослідниць­кої роботи, формує національну свідомість, забезпечує духовну єдність поколінь.

Гурник С.П.,

заступник директора

з навчальної роботи

Наш погляд на організацію системи контролю якості

навчання в навчальному закладі

І. Визначення форм контролю знань студентів

Корінне поліпшення якості підготовки спеціалістів може бути забезпечене не тільки суттєвим удосконаленням методів навчання, але і надійним зворотнім зв’язком, який реалізується через навчальну, творчу та практичну діяльність студентів. Контроль цієї діяльності, тобто контроль якості результатів навчання – одна з важливих проблем методичного характеру. Саме тому посилення уваги до проблеми контролю занять викликане не тільки бажанням визначити ступінь підготовленості студентів, рівень якості викладання, але і потребою удосконалити всю систему навчання.

За місцем, яке посідає контроль у навчальному процесі навчального закладу, розрізняємо попередній (вхідний), поточний, рубіжний і підсумковий контроль.

Попередній контроль (діагностика вихідного рівня знань студентів) застосовуємо як передумову для успішного планування і керівництва навчальним процесом. Він дає змогу визначити наявний рівень знань дня використання їх викладачем як орієнтування у складності матеріалу. Фор­мою попереднього контролю є вхідний контроль знань. Він проводиться на 1-му курсі, щоб оцінити реальність оцінок, отриманих на вступних іспитах з певного предмета. Попередній контроль у вигляді перевірки і оцінки за­лишкових знань проводимо також через деякий час після підсумкового іспиту з певної дисципліни як з метою оцінки міцності знань, так і з метою визначення рівня знань з забезпечуючих предметів для визначення можли­вості сприйняття нових навчальних дисциплін.

Поточний контроль знань є органічною частиною всього педа­гогічного процесу і слугує засобом виявлення ступеня сприйняття (засвоєння) навчального матеріалу. Управління навчальним процесом можливе тільки на підставі даних поточного контролю. Завдання поточного контролю зводяться до того, щоб:

1) виявити обсяг, глибину і якість сприйняття (засвоєння) матеріалу, що вивчається;

2) визначити недоліки у знаннях і намітити шляхи їх усунення;

3) виявити ступінь відповідальності студентів і ставлення їх до роботи, встановивши причини, які перешкоджають їх роботі;