Основні напрями реалізації науково-методичної роботи в навчальних закладах

Основна мета міжпредметного інтегрування полягає в тому, щоб при вивченні певної теми активізувати раніше засвоєні знання, вміння, навички, необхідні для повноцінного вивчення даної теми. При цьому повинні бути прийняті до уваги інтереси предметів, які будуть вивчатися в подальшому. Міжпредметна інтеграція вирішує задачу органічного поєднання нової теми з попередніми і наступними знаннями, визначення логічних зв’язків між різними дисциплінами, розділами, темами, визначення місця та призначення різних дисциплін в майбутній професійній діяльності і об’єднання в одну систему.

Методичне планування міжпредметної інтеграції ведеться в трьох напрямках:

Перший напрям – визначаються дисципліни, їх розділи, теми, що є забезпечуючими для теми даного заняття.

Наприклад: Тема “Гострі пневмонії”.

Анатомія – дихальна система

Фізіологія – забезпечення тканин киснем

(газообмін).

Патологія – запалення.

Фармакологія – антибіотики, сульфаніламідні,Відхаркуючі засоби.

Мікробіологія – збудники: пневмококи,

стафілококи, стрептококи, віруси.

Сестринська справа – взяття харкотиння на

дослідження, введення і розведення а/б, проба

на чутливість вимірювання температури, види

та періоди гарячок, постановка гірчичників.

Другий напрям – визначаються перспективні дисципліни, їх розділи, теми, на наступному етапі будуть використані матеріали даної теми.

Наприклад: “Цукровий діабет”.

Хірургія – мікроангіопатія нижніх кінцівок,

гангрена, ампутація.

Очні захворювання – відшарування сітківки.

Акушерство – цукровий діабет та вагітність,

ведення пологів.

Третій напрям – плануються внутрішньо-предметні зв’язки, що забезпечують інтеграцію теми, що вивчається з попередніми та наступними темами даного курсу.