Міжнародний кредит в системі банківського обслуговування зовнішньоекономічної діяльності

Аналіз кредитного ризику підприємства-позичальника передбачає два основні напрями: оцінку бізнес-ризику і фінансово-майновий аналіз позичальника.

Для оцінки бізнес-ризику необхідно проаналізувати такі фактори: зовнішнє - - ринкове середовище фірми;

- якість управління фірми;

- характер взаємовідносин з клієнтами фірми.

Знання ринку, на якому функціонує клієнт, необхідне не тільки для оцінки результатів минулої діяльності, а й для розуміння всіх припущень, на яких базуються фінансові прогнози.

Існуючі та потенційні ринки компанії повинні бути чітко визначені як клієнтом так і банком. Привабливішими галузями є ті, які вирізняються стабільно високим рівнем попиту та відносно невисокою конкуренцією. Для оцінки галузі, в якій працює клієнт доцільно перевірити такі джерела інформації: самостійні дослідження клієнта; пресу та комерційні огляди; економічні огляди; досвід інших клієнтів даної галузі; статистичні публікації уряду; банківські класифікації галузей (якщо вони існують).

Циклічна природа сектора (галузі) та стадія циклу бізнесу повинні бути обов'язково встановлені (з цією метою слід розробляти та використовувати власну банківську класифікацію з кожної галузі промисловості).

Фахівці вважають, що не всі компанії, які діють в слабких, мало перспективних галузях, мають високий рівень кредитного ризику, і не всі клієнти, які належать до прогресивних галузей, є надійними з погляду кредитного ризику.

Для оцінки частини ринку клієнта необхідно проаналізувати тенденції протягом останніх кількох років, виявити основних конкурентів та оцінити їх вплив на ринок. Потрібно зіставити становище на ринку із ринковою стратегією даної компанії. Але слід пам'ятати, що розмір частини ринку, яка належить клієнту, не завжди свідчить про його фінансовий добробут.

Компанія повинна гарантувати , що її продукція не застаріває. Необхідно оцінити частоту випадків повернення продукції та рекламацій, а також політику компанії щодо контролю якості. Також слід перевірити страхування відповідальності за якість продукції, оцінити ризик, пов'язаний зі зміною технології або втратою частини кваліфікованого персоналу. Компанії, пов'язані з високими технологіями, особливо вразливі щодо мінливих потреб ринку.

Керівництво об'єкта кредитування повинно бути досвідченим та компетентним, особливо у сферах торгівлі, виробництва і фінансів. Якісний підбір складу працівників управління є вирішальним фактором для досягнення успіху і відповідно кредитоспроможності компанії.

Успіхи та прорахунки в минулій діяльності компанії надають інформацію про якість управління і повинні бути ретельно проаналізовані. Якщо існує ймовірність того, що компанію залишить провідний спеціаліст, що може вплинути на її майбутню діяльність, необхідно оцінити наявність адекватної заміни.

Керівництво повинно становити реалістичні фінансові цілі й завдання. Необхідно оцінити здатність керівництва швидко реагувати на умови діяльності, що змінюються. Гнучкість системи управління особливо важлива в циклічних секторах ринку.

Клієнти, які не мають позитивного кредитного досвіду, повинні бути особливо ретельно перевірені. При цьому слід проаналізувати інтенсивність взаємовідносин банку з клієнтом, загальну суму кредитів, наданих спорідненим організаціям клієнта, рівень ризику в операціях з дочірніми компаніями.Вид та термін кредиту повинні відповідати меті кредитування, можливості погашення боргу та джерелу погашення. Якщо початковий розмір позички дуже великий, то необхідно реструктурувати його до прийнятої величини. Водночас потрібно звести до мінімуму ймовірність вимушеного звернення компанії за додатковими коштами. Сума кредиту, що надається, повинна відповідати власним ресурсам компанії. Вважається, що при кредитуванні міжнародних операцій банк не повинен приймати на себе народних операцій банк не повинен приймати на себе 100% ризику. Частка фінансової участі клієнта в проекті також повинна бути значною. Прибуток, який передбачається отримати від кредитування, повинен бути виправданий щодо розмірів капі;;;лу, яким банк ризикує.