Міжнародний кредит в системі банківського обслуговування зовнішньоекономічної діяльності
Отже, якщо оцінка бізнес-ризику позичальника була задовільною, доцільно здійснити фінансово-майновий аналіз його діяльності, який передбачає:
компаративний комплексний аналіз фінансового стану, рентабельності та ділової активності підприємства; аналіз грошового потоку підприємства; визначення якості майна під заставу.
Компаративний комплексний аналіз рентабельності та ділової активності На стадії надання кредиту дуже важливим є здійснення аналізу бухгалтерської звітності та фінансового стану позичальника. Форми звітності, що надходять, можуть бути різними, але банк повинен уніфікувати ці дані. Гарантом ефективної реалізації економічних інтересів як самої корпорації, так і її партнерів може бути компаративний комплексний аналіз фінансового стану, рентабельності та ділової активності корпорації.
Процедура реалізації методики комплексної компаративної оцінки фінансового стану компанії здійснюється у кілька етапів (рис. 2.1.).
Рис. 2.1. Послідовність компаративного комплексного аналізу позичальника [43, с.213]
Кінцева рейтингова оцінка повинна містити всі найважливіші показники фінансово-господарської та виробничої діяльності підприємства, тобто господарської активності загалом.
При її визначенні використовують дані про виробничий потенціал підприємства, рентабельність його продукції, ефективність використання виробничих і фінансових ресурсів, стан і розміщення коштів, їх джерела та інші показники.
Для українських позичальників рекомендований перелік показників, які можуть бути використані для комплексної порівняльної оцінки (рис. 2.2.).
Ця система базується на даних публічної звітності (переважно форми 1 і 2), що дає змогу здійснити комплексну оцінку, контролювати зміни у фінансовому стані компанії всіма учасниками економічного процесу, а також оцінити результативність і об'єктивність методики комплексної оцінки.
Вихідні показники для рейтингової оцінки об'єднані у три групи.
Перша група. Містить найбільш узагальнені та важливі показники оцінки прибутковості (рентабельності) господарської діяльності компанії. В загальному випадку показники рентабельності є відношенням прибутку до певних коштів (майна) підприємства, які беруть участь в отриманні прибутку. Тому передбачається, що найважливішим для порівняльної оцінки є показники рентабельності, обчислені як відношення чистого прибутку до всього майна чи до величини власного капіталу підприємства.
Друга група. Містить показники оцінки ліквідності та ринкової сталості підприємства. Коефіцієнт покриття визначається відношенням суми оборотних коштів (ф1, р.260) до суми поточних зобов'язань (ф1, р. 620).
Коефіцієнт ліквідності є відношенням суми грошових коштів (ф1, р.230=240), короткотермінових вкладень (ф1, р.220) і дебіторської заборгованості (ф1, р. 160,170, 180, 190, 200, 210) до суми поточних зобов'язань.
Індекс постійного активу - відношення вартості основних коштів (ф1, р.030) та інших необоротних активів (ф1, р.070) до джерел власних коштів (ф1, р.380).
Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності) підприємства - відношення суми власного капіталу (ф1, р.380) до підсумку балансу (ф1, р.640).
Забезпеченість запасів і затрат власними оборотними коштами - відношення суми власних оборотних коштів (ф1, р.380-р.080) до вартості запасів і витрат (ф1, р. 100-140).
Рис. 2.2. Групування показників для рейтингової оцінки позичальника